Ми з Дмитром разом живемо в шлюбі вже близько шести років і я вибрала його лише тому, що він завжди був дуже заповзятий до всього, мені подобалося, що він завжди прагне досягти чогось більшого в житті, хоча сам він з бідної сім’ї. Я теж не з сім’ї багачів, але мені завжди подобалися люди, які активно йдуть до своєї мрії, прагнуть досягти більшого. Так і вийшло з моїм чоловіком Дмитром.
Ще починаючи з навчання, Дмитром завжди йшов вперед і хотів отримати більше, ніж могли заслужити його однокурсники.
Ми одружилися, зіграли скромне весілля.
А з часом він змінився, став якимись байдужим до всього. Я не знала чому з ним це сталося і що конкретно вплинуло на те, що він перестав бажати кращого, йти до своєї мрії, думати про те, як краще забезпечити свою сім’ю. Я лише знаю, що у нього було багато невдач, але він все долав і рухався вперед. Можливо, вони все-таки не проходять у людей безслідно.
Наша сімейна проблема також полягає в тому, що я хочу просто поліпшити наші житлові умови, щоб нам з дитиною жилося простіше та краще. А Дмитро мій цього зовсім не хоче, для нього сім’я виявилася не на першому місті.
Я зовсім не розумію чому він таким став. Я з теплотою згадую минуле, коли він ще не був так сконцентрований на ній. Йому була важлива я, наші діти і загальне благополуччя родини.
Дмитро наче й не погана людина, але змінювати наше життя на краще він не хоче, це для нього не є пріоритетом, його й так все влаштовує, хоча ми живемо досить скромно. Я вже думала шукати роботу для себе з більшою зарплатою, але теж маю сумнів щодо того, адже якщо я зароблятиму більше за чоловіка, то він швидко звикне, що все на мені. І взагалі перестане працювати на благо сім’ї. Можливо, хтось був в моїй ситуації? Дуже хочу почути хорошу думку, яка допомогла б мені вийти з цієї ситуації.
Моя мама говорить, що я зробила помилку, коли вийшла заміж за Дмитра, адже людина з бідної сім’ї завжди залишатиметься бідною.
Фото ілюстративне.
