fbpx

Я виходила заміж з малою дитиною на руках. Чоловік прийняв Марійку, як рідну доньку. Минуло чимало років, та родина чоловіка й досі мені не пробачила цього

Коли я виходила заміж, у мене на руках була маленька донька. Світланці був тоді річок. Мій чоловік Павло дуже полюбив її і відносився, як до рідної донечки, навіть не кожен рідний батько матиме такі почуття.

Але родина чоловіка недобре сприйняла новину про те, що він одружується на жінці з дитиною. Я тоді думала, що це дрібниця, звикнуть згодом, та й живемо ми в моїй квартирі, можемо бачитися рідко, я буду в себе вдома.

Згодом я народила синочка, батьки чоловіка стали все частіше приходити до нас, адже він їх єдиний онук. Завжди приносять йому подарунки та солодощі, а моїй доньці можуть лишень якесь печиво дати, або взагалі – нічого не дають.

Донечка була маленька, навіть не зважала на це. З’їсть те пісне печиво і щаслива бігає, сміється, ще ручки простягає до них. А свекруха лише поглядає на неї косо, мовляв, наїстися ніяк не може.

А тепер Марійка підросла, стала все розуміти. Братику дідусь з бабусею і одяг купують, і подарунки дарують, і гроші дають, і в гості до себе звуть, а їй нічого й не дадуть.

Я спочатку закривала очі на це, а потім втомилася дивитися, як донька сумує і стала просити чоловіка, щоб трохи відмовляв батькам в гостині і до них рідше ходив. Чоловік декілька разів пояснював батькам, що не гарно так ділити дітей, що Марійка все розуміє і сумує від того. Вони наче погоджуються, розуміють, але знову беруться за своє, адже Василько їх єдиний онук.

Останнього разу ми були у свекрів на Великдень. Вони дали дітям по 50 гривень, а потім відізвали Василька в іншу кімнату і дали йому ще 1000. Я не розумію, як так сталося, але Василько похвалився сестрі. Марійка образилася, весь вечір сумувала і я попросила чоловіка, щоб більше з дітьми до батьків не ходив і їх до себе не звав.

Та чоловік пояснив, що Василько – їх єдиний онук. Вони хочуть йому допомагати, нічого не шкодують для нього. А для чужої дівчинки вони нічого не мають давати і я маю це зрозуміти. Чоловік любить Марійку, як рідну, і я добре бачу це, але навчити батьків любити чужу дитину він не може. Прикро, але я не знаю, як бути далі.

Спеціально для Ukrainians.Today.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page