До зустрічі зі мною у мого чоловіка вже був шлюб, росте син, 6 років. Ми одружилися, у нас з’явилася спільна дитина. Проблема, як це часто буває, в матері мого чоловіка, яка мало того, що не любить мене, але ще й робить різницю між дітьми.
Так ось, свекруха носиться з онуком, як з списаною торбою. Кожні вихідні забирає на всі дні, поки його мати (її перша невістка) влаштовує своє життя. Зі мною свекруха не спілкується. Хоча її син живе зі мною щасливо в моїй двокімнатній квартирі. У нас дві машини в родині і прекрасна дочка.
Я ту дитину до себе не пускаю категорично. І не даю спілкуватися нашим дітям, ми не в гаремі живемо, де всі діти спільні, і мій чоловік не султан.
Проти спілкування чоловіка з дитиною ніколи не була. Сходять в кіно, кафе, погуляють, але не більше, аліментів – мінімум. Але не на шкоду нинішній сім’ї. Чоловік начебто і любить сина, але кожні вихідні його рідна мати змушує його виконувати свій батьківський обов’язок, щоб приїхав і побачився.
На нашу дитину їй абсолютно байдуже, є ж улюблений онук. Колишня дружина ще і всякі плітки розпускає про чоловіка. А ще навчилася по бабках ходити, підкладала дитині в кишені заговорену сіль, щоб той татові передав.
Тому я і не хочу, щоб наші діти спілкувалися. Ось виростуть діти і вирішать, треба їм спілкуватися, чи ні. Так адже бабуся взагалі не розуміє, вона моєю дитиною хоче розважити дитину тієї мадам, щоб він поспілкувався. А мене на дух не переносить.
Чоловік тільки зараз почав мамі говорити, щоб не втручалася, до цього зберігав нейтральну позицію, що мене дратувало моторошно. Чужі діти є, помилки минулого є, я не виховувала і не народжувала ту дитину, і любити і приймати не зобов’язана.
Я виходила заміж без дітей. Після нашого весілля, свекруха в десятій вечора поїхала через все місто забрати онука до себе на вихідні. У тебе син тільки що вдало одружився, приїдь додому і посидь з чоловіком, порадій і відзнач, але ж ні, обов’язково онука забирати на вихідні. А внук виросте і забуде бабулю, у нього є бабуся і дідусь у мами. Вони все одно ріднішими будуть завжди, ніж батьки батька.
А дбати про старих батьків все одно буде син і його родина. Але свекруха цього не розуміє. У моєму випадку, правда, дитина з матір’ю живе, і дай Бог їй здоров’я ще на багато років. Чоловіки люблять дітей коханої жінки. А мати сама думала, коли народжувала, нехай і розсьорбує це сама.
Фото ілюстративне – pandagossips.
