fbpx
Breaking News
Коли Маринці було 25, рaптoво пoмepла її мама, а через два роки cпapaлiзyвaло батька. Мycила Маринця його oбхoдити, город обробляти, господарку тримати і ще й на роботі все встигати. Два роки тому Маринця пішла на Водохреща до церкви святити воду. Повернулася додому, oкpoпuла дім святою водицею, дала напитися батькові, нагодувала його. Вийшла на подвір’я, глянула на річку і кuнyлacя до берега. Про цe люди й дoсi говорять
Кoли я дiзналася, що вaгiтна, то щиpо дyмала, що все змiниться. Чим блuжче до пoлoгів, тим бiльше рoзуміла, що нічoго дoброго не чeкає нашу сім’ю. У пoлогoвому бyдинку я не мoгла додзвoнитися до Міші цілу добу, мені теpміново потpібні були  гpоші на плaтну пaлату, дoвелося пpосити подругу, пpидумуючи випpавдання
Нaйщаcливішa жiнкa за знаком Зодіаку. Ця пaні пpимycить уciх зaздpити. У неї виходить вcе! А чoлoвiки очeй не відвoдять!
Вже дeякий чaс мама була сaма не свoя. Нe подoбалося їй в мiсті жuти. Син відpазу після поxорону бaтька скaзав, щоб їxала до них. Погoдилася, бо зима дoвга, хату натoпити треба, воду нoсити далеко, а вона нездyжає. Заплaкала, мов дuтина. – Хай там як, а я дoдому хoчу. Хочу пoмeрти у pідній хаті
Зять просив продати квартиру, бо їм потрібне нopмальне житло. Жити в батьківській “хaлyпi” не хoчyть. Тeпeр тесть живе сам, навіть донька не спілкується з батьком
Життєві історії
– Я втомилася всім пояснювати, що у мене хлопчик в колясці, а не дівчинка! – напала на мене свекруха після приїзду, який відбувся набагато раніше, ніж це було заплановано. – Зовсім головою не думаєш? Хлопця так вирядити?

Свекруха подарувала нам рівно три подарунка. За всі шість років нашого знайомства. Багато це? Чи мало? Ах так: вона ж взагалі не зобов’язана нічого дарувати! За матеріалами

Подарунки на весілля бувають різні. Пазл на тисячу деталей. Чорний. Як квадрат Малевича. Але прямокутний. Чим не подарунок? На весілля-то?

– Ти все одно не працюєш! Буде чим зайнятися! Я і сама дуже люблю позбирати! – посміхнулася вона, вручивши мені коробку.

Чоловікові теж дістався подарунок – мультиварка. Але в руки нам його не віддали. Мама вирішила, що буде у себе вдома готувати в ній страви для улюбленого сина. До речі, цього так жодного разу і не сталося: чоловік вважає за краще їсти те, що приготовлено моїми люблячими ручками.

Так фіг з ним, з пазлом. Але і цей подаруночок виявився із секретом: не вистачало однієї детальки. Хоча, начебто, пакет був запаяний. А може, я просто не звернула уваги?

Перерахувала. Двічі. Ну не вистачало одного шматочка і все тут!

Я не здивувалася – обличчя Свекрухи сяяло радістю під час вручення. Прям на лобі було написано: гидoта.

Маму чоловіка треба поважати. А як інакше? І подарункам треба радіти, навіть таким недолугим. Замовила в інтернеті такий же. Найняла два сусідських школярів, які за три дні мені його зібрали. Хлопці чесно заробили свої 200 гривень.

Читайте також:Я ВЗАГАЛІ-ТО ВАШУ ДОЧКУ ЗАМІЖ ВAГIТНOЮ БЕРУ! – ВИПАЛИВ ЄГОР -ПРАВДА? А НІЧОГО, ЩО ВAГIТНА ВОНА ВІД ТЕБЕ? НІЧОГО, ЩО ДІВЧИНІ 17 РОКІВ? НІЧОГО, ЩО МОЛОДІСТЬ У НЕЇ ПРОЙДЕ СЕРЕД ПЕЛЮШОК-СОРОЧЕЧОК?  ЗАГАЛОМ, Я НЕ ВИТРИМАЛА – ВIДЧИТАЛА ЙОГО

Отриману картину я наклеїла на картонку і повісила на самому видному місці.

Треба було бачити розчароване обличчя Свекрухи!

– Дякуємо! Мені так сподобалося! Обожнюю пазли! Даруйте ще! – я літала навколо неї під час позапланового візиту до нас в гості.

Подарунком наступним  був рожевий комбінезон для хлопчика.

Подякувала, розцілувала, незважаючи на опір. А що? У наш час ці дyрні гендeрні стереотипи – хлопчики в блакитному, дівчатка в рожевому, – давно себе зжили.

Зробила пару фото, сплавила подарунок сестрі – у неї дві дочки.

Зате в рік, коли бабуся почала наполягати на щільному спілкуванні з онуком, я закупила в секонді всього-всього РОЖЕВОГО. Від шкарпеток і до шарфа. У сумці, яка додавалася до дитини, не було ні однієї речі, без рожевої гами. З цим «багажем» син відчалив до бабусі.

– Я втомилася всім пояснювати, що у мене хлопчик в колясці, а не дівчинка! – напала на мене свекруха по поверненню малюка, яке відбулося набагато раніше, ніж це було заплановано. – Зовсім головою не думаєш? Хлопця так вирядити?

Я плескала очками. Навіть примудрилася вичавити пару сльозинок: я ж так старалася слідувати її прогресивним поглядам! За що мене лаяти? У чому я винна? Чоловік став мене обіймати і заспокоювати, злобно зирк в сторону матінки.

Третій подарунок навряд чи можна так назвати. Хіба що з величезною натяжкою. Але дала? Значить подарунок!

На другий день наpoдження онука Свекруха розплакалася, користуючись п’ятихвилинною відсутністю сина:

– Розлучитися вам треба! Бачу я – немає йому щастя!

– Так давно вже розлучилися б! – зітхнула я. – Але грошей немає.

– А як відсутність грошей пов’язано з розлученням?

– А Ви хіба не чули? По всіх каналах крутили: зараз держмито на розлучення коштує шалених грошей! А у нас звідки? Так і терпимо один одного, – поскаржилася я максимально довірливим тоном.

Буквально через кілька днів Свекруха викликала свого сина на розмову. Повернувся чоловік з 1000 гривень в ​​кишені, здивовано повідомивши:

– Мама подарувала.

– І що на неї найшло? – розвела я руками, пристосувавши грошики: поміняти карбюратор на машині чоловіка, мені – пальтечко, синові – іграшки.

А виявилось, що за ці гроші ми мали розлучитись. На всі її претензії я косила під дурочку:

– Розлучення? Яке розлучення? Яке держмито? Ви про що?

І знову чоловік вовком зиркнув на маманю. Потім повернув їй грошенята і наказав більше нас не турбувати.

Я, як хороша дружина, на подальшу відсутність спілкування та подарунки уваги не звертаю. Як я можу не дарувати подарунки жінці, яка наpoдила мого чудового чоловіка? Три рази в рік кур’єри їдуть їх вручати. Пазли, раз вона їх так любить; рожеві ночнушки, про всяк випадок розміром побільше; гроші. Ми не мільйонери, тому конверт з 1000 гривнями – саме те. При чоловікові загортаю більше, три тисячі. Потім міняю купюри – жирно їй буде.

Що я можу сказати? Мені не соромно. Як гукнеться, так і відгукнеться. Дивно, що така мудра і доросла жінка не змогла вчасно цього зрозуміти.

Related Post