fbpx
Breaking News
Коли невістку забрали в пoлоговий, я випадково знайшла лист, в якому вона своїм батькам писала про мене. Я не втpималася, і прочитала. Ніколи б не подумала, що моя невістка така
Оксана плaкала день і ніч, з хати не виходила. Село гомоніло, новина то ж яка – дочку голови села кuнув наречений. То через батьковий гріх, – говорили люди
Якось по обіді літня жінка підійшла до мого паркану. — Молодий чоловіче, чи не могли б ви продати мені три айстри із вашого квітника. Коли я дізнався, навіщо бабусі квіти, був oшелешений поведінкою її дітей 
В ту ніч Микола прокинувся від дивних звуків і зрозумів, що друг їхньої сім’ї, Ігор, і його дружина – кoханці. Мовчав багато років, поки Алла не вuгнала його: – Знаєш, збирай манатки і йди десь. – Куди? – здивувався Микола. – Куди хочеш. Та жінка прорахувалася, бо у чоловіка-тюxтія теж була кoханка
Коли весільна процесія вийшла з церкви, всіх вpазило побачене. Весілля так і не вдалося завершити по-людськи, навіть не відбулася церемонія зав’язування нареченої в хустку. Розчaровані гості передчасно розійшлися по домівках. Було про що говорити в селі. Й лише мудра, глибоко віруюча вдова Агафія, зводячи до небес вицвілі від важко прожитих літ очі, весь час хрестилася і повторювала: «Накaзаніє Господнє…»
Життєві історії
– Я втомилася всім пояснювати, що у мене хлопчик в колясці, а не дівчинка! – напала на мене свекруха після приїзду, який відбувся набагато раніше, ніж це було заплановано. – Зовсім головою не думаєш? Хлопця так вирядити?

Свекруха подарувала нам рівно три подарунка. За всі шість років нашого знайомства. Багато це? Чи мало? Ах так: вона ж взагалі не зобов’язана нічого дарувати! За матеріалами

Подарунки на весілля бувають різні. Пазл на тисячу деталей. Чорний. Як квадрат Малевича. Але прямокутний. Чим не подарунок? На весілля-то?

– Ти все одно не працюєш! Буде чим зайнятися! Я і сама дуже люблю позбирати! – посміхнулася вона, вручивши мені коробку.

Чоловікові теж дістався подарунок – мультиварка. Але в руки нам його не віддали. Мама вирішила, що буде у себе вдома готувати в ній страви для улюбленого сина. До речі, цього так жодного разу і не сталося: чоловік вважає за краще їсти те, що приготовлено моїми люблячими ручками.

Так фіг з ним, з пазлом. Але і цей подаруночок виявився із секретом: не вистачало однієї детальки. Хоча, начебто, пакет був запаяний. А може, я просто не звернула уваги?

Перерахувала. Двічі. Ну не вистачало одного шматочка і все тут!

Я не здивувалася – обличчя Свекрухи сяяло радістю під час вручення. Прям на лобі було написано: гидoта.

Маму чоловіка треба поважати. А як інакше? І подарункам треба радіти, навіть таким недолугим. Замовила в інтернеті такий же. Найняла два сусідських школярів, які за три дні мені його зібрали. Хлопці чесно заробили свої 200 гривень.

Читайте також:Я ВЗАГАЛІ-ТО ВАШУ ДОЧКУ ЗАМІЖ ВAГIТНOЮ БЕРУ! – ВИПАЛИВ ЄГОР -ПРАВДА? А НІЧОГО, ЩО ВAГIТНА ВОНА ВІД ТЕБЕ? НІЧОГО, ЩО ДІВЧИНІ 17 РОКІВ? НІЧОГО, ЩО МОЛОДІСТЬ У НЕЇ ПРОЙДЕ СЕРЕД ПЕЛЮШОК-СОРОЧЕЧОК?  ЗАГАЛОМ, Я НЕ ВИТРИМАЛА – ВIДЧИТАЛА ЙОГО

Отриману картину я наклеїла на картонку і повісила на самому видному місці.

Треба було бачити розчароване обличчя Свекрухи!

– Дякуємо! Мені так сподобалося! Обожнюю пазли! Даруйте ще! – я літала навколо неї під час позапланового візиту до нас в гості.

Подарунком наступним  був рожевий комбінезон для хлопчика.

Подякувала, розцілувала, незважаючи на опір. А що? У наш час ці дyрні гендeрні стереотипи – хлопчики в блакитному, дівчатка в рожевому, – давно себе зжили.

Зробила пару фото, сплавила подарунок сестрі – у неї дві дочки.

Зате в рік, коли бабуся почала наполягати на щільному спілкуванні з онуком, я закупила в секонді всього-всього РОЖЕВОГО. Від шкарпеток і до шарфа. У сумці, яка додавалася до дитини, не було ні однієї речі, без рожевої гами. З цим «багажем» син відчалив до бабусі.

– Я втомилася всім пояснювати, що у мене хлопчик в колясці, а не дівчинка! – напала на мене свекруха по поверненню малюка, яке відбулося набагато раніше, ніж це було заплановано. – Зовсім головою не думаєш? Хлопця так вирядити?

Я плескала очками. Навіть примудрилася вичавити пару сльозинок: я ж так старалася слідувати її прогресивним поглядам! За що мене лаяти? У чому я винна? Чоловік став мене обіймати і заспокоювати, злобно зирк в сторону матінки.

Третій подарунок навряд чи можна так назвати. Хіба що з величезною натяжкою. Але дала? Значить подарунок!

На другий день наpoдження онука Свекруха розплакалася, користуючись п’ятихвилинною відсутністю сина:

– Розлучитися вам треба! Бачу я – немає йому щастя!

– Так давно вже розлучилися б! – зітхнула я. – Але грошей немає.

– А як відсутність грошей пов’язано з розлученням?

– А Ви хіба не чули? По всіх каналах крутили: зараз держмито на розлучення коштує шалених грошей! А у нас звідки? Так і терпимо один одного, – поскаржилася я максимально довірливим тоном.

Буквально через кілька днів Свекруха викликала свого сина на розмову. Повернувся чоловік з 1000 гривень в ​​кишені, здивовано повідомивши:

– Мама подарувала.

– І що на неї найшло? – розвела я руками, пристосувавши грошики: поміняти карбюратор на машині чоловіка, мені – пальтечко, синові – іграшки.

А виявилось, що за ці гроші ми мали розлучитись. На всі її претензії я косила під дурочку:

– Розлучення? Яке розлучення? Яке держмито? Ви про що?

І знову чоловік вовком зиркнув на маманю. Потім повернув їй грошенята і наказав більше нас не турбувати.

Я, як хороша дружина, на подальшу відсутність спілкування та подарунки уваги не звертаю. Як я можу не дарувати подарунки жінці, яка наpoдила мого чудового чоловіка? Три рази в рік кур’єри їдуть їх вручати. Пазли, раз вона їх так любить; рожеві ночнушки, про всяк випадок розміром побільше; гроші. Ми не мільйонери, тому конверт з 1000 гривнями – саме те. При чоловікові загортаю більше, три тисячі. Потім міняю купюри – жирно їй буде.

Що я можу сказати? Мені не соромно. Як гукнеться, так і відгукнеться. Дивно, що така мудра і доросла жінка не змогла вчасно цього зрозуміти.

Related Post