fbpx

Я відвів свою дружину в лікарню і пішов назад на зупинку. Але там побачив просто погану ситуацію. Наскільки ж наші люди безсердечні

Сидить дівчинка років 7, плаче, а навколо людей 8, жінки, чоловіки і ніхто не реагує. За матеріалами

Я відвів свою дружину в лікарню і пішов назад на зупинку. Але там побачив просто важку ситуацію. Наскільки ж наші люди безсердечні і жорсткі. На зупинці я побачив багато людей, чоловік вісім. На лавочці сиділа маленька дівчинка. Вона гірко плакала. У малятка явно щось сталося. Але оточуючим було глибоко все рівно на неї. На вулиці ще і було дуже холодно. Її всю трусило. Ніхто навіть не запропонував їй гарячий чай або теплу курточку.

Я не зміг просто стояти і дивитися, як дівчинка плаче. Спочатку вона злякалася мене. І зрозуміло чому, адже до неї підійшов незнайомий дядько і почав говорити. Я ледве зміг заспокоїти маленьку дівчинку. Коли вона перестала плакати, я вирішив з нею поговорити. Я запитав, що у дівчинки сталося, чому вона так сильно плаче.

Дівчинка розповіла, що загубилася. Вона сіла не на той автобус і приїхала в інший район. А тепер дівчинка не знає, як їй повернутися назад додому. Я відразу ж зрозумів що потрібно зателефонувати комусь із її рідних. Я запитав, чи може вона дати мені номер своєї мами. Але як виявилося, його просто немає.

Але я не міг просто так зaбuти на цю ситуацію і залишити дівчинку одну на зупинці. Я все-таки якось дізнався, де дівчинка живе. Слава Богу, я знав, що це за район і як туди доїхати. Ми з дівчинкою перейшли дорогу і я посадив її на маршрутку. Щоб малятко ще раз не загубилася, я пояснив водієві, куди їй треба їхати. Я попросив, щоб він простежив за нею і висадив біля її будинку.

Дівчинка перестала плакати і подякувала мені. У мене самого є дочка, тому я не зміг не допомогти тій дитині. Тому що я уявив свою дочку в такій же ситуації. Мені було б неприємно, якби ніхто навіть не поцікавився, що у неї сталося. Хоча я був упевнений, що з моєю дитиною такої ситуації не відбулося б. Адже я відповідальний батько.

Я не розумів, по-перше, як батьки відпустили свою дитину гуляти поодинці. До того ж, у неї не було телефону, щоб подзвонити комусь і грошей, щоб пересісти на інший автобус. По-друге, я не розумів людей, які бачили заплакану дівчинку і не допомогли їй. Ні одна людина!

Потім люди думають, чому діти так часто пропадають. Я вважаю, що тут все зрозуміло. Все через батьків, які не стежать за ними. А також через людей, яким все рівно на оточуючих. Всі думають тільки про себе, а не про те, що можливо комусь потрібна допомога. Та й я зовсім не розумію, як можна пройти повз такої милої і красивої дівчинки.

You cannot copy content of this page