Моя мама встигла вийти на пенсію швидше. Однак кидати роботу вона не хотіла, але я вмовила маму піти з роботи, пообіцявши їй компенсувати її зарплату, благо на той момент заробляла добре, плюс мій чоловік теж мав пристойний заробіток. Одним словом, наша родина жила добре, тому підкидати матері гроші для мене було не складно. Чоловік мій теж був не проти.
Близько півроку все йшло за планом, але потім запити матері почали рости. То на одне попросить, то на інше. Я дивувалася, куди мати стільки витрачає. Уже подумала, що мама в кредит влізла, а зізнатися боїться. Вирішила у брата з’ясувати, в чому справа.
Брат сказав, що нічого про це не знає, то ж мені довелося випитувати все у матері. Та спочатку пробувала змінити тему, а потім зізналася, що вона допомагає братові, і гроші, які я їй давала, вона частково віддавала йому.
Мама вирішила, що її сину зараз дуже важко: у брата дружина не працює, у них двоє дітей, всю сім’ю тягне на собі брат, і мама захотіла допомагати своєму дорослому сину і його безробітній дружині. Тобто фактично я забезпечувала весь цей час не тільки маму, а й сім’ю свого брата.
Я люблю свого брата, але, зрозуміло, що я була обурена. По-перше тим, що брат не соромився брати гроші у літньої матері. По-друге тим, що мама приховала від мене факт, що віддає гроші синові.
Я відразу сказала матері, що відтепер буду давати їй рівно стільки, скільки вона заробляла до пенсії, і якщо мама буде віддавати гроші братові, то це вже її проблеми, далі – сама.
Мої слова мамі дуже не сподобалися, вона щиро вважала, що я повинна ділитися з братом.
– Як же так! Невже брат тобі чужий?! Він всю сім’ю один тягне! А ви з чоловіком багато заробляєте! Невже вам шкода?
Зараз я не знаю, що робити. З одного боку, мені шкода матір. Я обіцяла давати їй гроші, і готова їх давати, але не хочу, щоб вони йшли до брата. Брат і його дружина – дорослі люди, які в змозі працювати і заробляти.
Маму можна зрозуміти, це її син. Але чому я маю його утримувати? Допомагати треба тим, хто не може допомогти собі сам, а коли ми допомагаємо тим, хто здоровий і повний сил, ми таким чином робимо цим людям тільки гірше. Вони звикають до постійної допомоги і не прагнуть робити щось самі.
Щоб якось згладити ситуацію, я пробувала знайти дружині брата роботу, але вона відмовилася, каже, що діти ще маленькі. Пропонувала братові брати підробітки, але він теж не хоче.
Невже мати не розуміє, що своєю допомогою дорослому сину і його дружині вона їм же гірше робить? Тому що поки вона не перестане підкидати їм грошей, вони ніколи не стануть по-справжньому дорослими і самостійними людьми.
А вже робити це за мій рахунок, тільки тому, що я більше заробляю, взагалі нахабство. Чи я не права, і треба ділитися з братом?
Фото ілюстративне – freepik.
