fbpx

Я в Італії на заробітках тоді була, коли до мене дійшла новина від сусідів, що мій син іншу знайшов, переїхав до неї, а дружину з двома дітьми покинув. Я відразу Олега набрала, кажу ти на квартиру навіть не розраховуй, я її невістці віддам. Так і стала Світлані щомісяця 300 євро надсилати, передавати гостинці онукам. А тиждень тому приїхала в Україну. Дала гостинці, онукам по 200 євро, невістка мене гарно зустріла, нагодувала. А потім я кажу – стели мені, доню, буду спати тут

Майже 3 роки тому мій син залишив свою сім’ю.

Для нас усіх, а особливо для мене, це було великим подивом і нерозумінням.

Я словами не можу передати, що я тоді відчувала, як тільки дізналася про це.

Олег залишив дружину і двох дітей заради іншої і пішов жити до неї.

Жив Олег з дружиною в квартирі, яку купила я своєму синові ще до одруження, адже чимало років я в Італії працюю, але по документах вона все ж належала мені та і досі належить.

Син пішов, а я сама зателефонувала йому і сказала:

– Олеже, на квартиру ти не надійся, я залишу її онукам, тому на неї навіть не претендуй.

В квартирі моїй залишилася жити невістка та онуки.

А мій син з тією жінкою стали орендувати житло.

З моєю колишньою невісткою до розлучення їх були не дуже добрі стосунки, але коли я дізналася, що син залишив її з дітьми, мені стало шкода її і я переглянула до неї свої почуття.

Світлана відразу не дуже хотіла зі мною спілкуватися, тримала образу, адже я мати Олега.

А коли зрозуміла, що я не підтримую його рішення, то стала краще ставитися до мене.

Я тоді ще працювала в Італії, додому не приїжджала. Але дуже добре допомагала онукам, висилала гроші невістці для них.

Я сказала Світлані, що квартира залишиться її дітям, тому вони там можуть жити спокійно і розраховувати на неї.

Згодом Олег сказав, що та жінка чекає дитину і в них буде донечка.

Я в душі розуміла, що то моя онучка теж, але така образа була на ту розлучницю, що я сказала, що й чути про його нову сім’ю не хочу і син мені після того більше не телефонував. Як він жив з тією сім’єю я нічого не знала.

А нещодавно повернулася в Україну, відпустку взяла на 2 тижні.

Звісно, я поїхала до онуків і сподівалася залишитися жити в невістки. Квартира двокімнатна, думаю буду спати на кухні, там я точно нікому з них не заважатиму.

Привезла гостинці, дала онукам по 200 євро. Невістка мене гарно пригощала, ми розмовляли по душах, а потім я попросила, щоб вона мені постіль постелила, бо я дуже втомилася з дороги, хочу відпочивати.

А невістка каже:

– Вибачте, але може ви до сестри своєї ночувати поїдете? Вона ж тут близько живе. До мене Микола прийде, якось не зручно буде, що ви на кухні.

Я так здивувалася:

– Який ще Микола?

– Ну як який? Я заміж виходити збираюся, ще молода, життя своє влаштувати хочу, – спокійно і холодно відповіла мені невістка.

А мені так прикро стало, що й не передати.

Виходить, я їй квартиру залишила, щоб вона чоловіка собі знайшла, щастя будувала у квартирі моїй, поки рідний син на орендованій з сім’єю живе?

Я зібрала речі і пішла до сестри.

Зараз мені так прикро. Можливо, я даремно стала на сторону невістки, допомагаючи їй і онукам своїм, а не сину з його сім’єю?

Як би там не було, а він моя рідна дитина. Чи оцінить невістка моє добро, чи зрозуміють колись онуки? Хто зі мною на старості років залишиться? Ну як тут зробити правильний вибір?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page