fbpx
Життєві історії
Я в декреті сиділа 2 роки, працював один чоловік. Коли на життя стало зовсім не вистачати, я вирішила, що сидітиму ще й з дитиною подруги, вона мені добре платитиме за це. Ми з Миколою стали краще жити, смачніше харчуватися, гарно одягатися. А потім мені подзвонила двоюрідна сестра і попросила про послугу, я тоді ще не підозрювала, що вона мені заздрить

Зараз у нас з чоловіком складний період, грошей не вистачає на життя. Я вже другий рік сиджу в декреті, працює лише мій Микола.

Якось раніше ми справлялися, багато економили, але жили, загалом, непогано, а зараз важко зовсім, не вистачає на життя.

І ось, коли я вже 2 роки сиділа в декреті, жити нам сало трохи важче, хоча мій чоловік працював з ранку до вечора, щоб забезпечити нас з донькою, але ціни щодня ростуть, та й комунальні платежі стали більшими.

Донечка моя ще маленька зовсім дитина, їй лише 2 роки, в садочок мала йти лише цієї осені, але поки не знаю, чи відпущу її, адже часи непрості, мені буде спокійніше поки вона буде поряд зі мною, хоча до осені ще все може змінитися, побачимо.

А минулого року я шукала собі підробіток, бо шкода стало мені Миколу, що він так багато працює, думаю сама зароблю якусь копійку, щоб стало легше нам усім.

А тут, зовсім несподівано, до мене звернулася моя подруга. Оксана пояснила, що на роботі звільняється начальник їхнього відділу і вона хоче зараз вийти на роботу, щоб зайняти цю посаду, хоча декрет у неї теж не закінчився.

Я розумію, що для подруги це дуже гарна нагода. Якщо Оксана не вийде на роботу зараз, а там дуже гарна зарплата і перспективи, то на це робоче місце візьмуть когось іншого.

Оксана запропонувала мені, що буде приводити до мене свою доньку, коли її мама не зможе з нею сидіти, і платитиме мені гроші, за догляд та харчі для дитяти.

Оксану я знаю багато років, вона порядна людина, у нас однакові дітки, ми постійно разом гуляємо, я звикла до її донечки, а вона до мене.

Правду скажу вам, що я дуже зраділа такій пропозиції, адже мені потрібні були гроші. Тепер я одночасно могла заробляти і сидіти вдома зі своєю дитиною, а подруга могла гарно заробляти і платити мені. Усім було добре.

Жити ми стали легше, коли я доглядала доньку Оксани: краще харчувалися, могли купити якісніший одяг.

А вже через два місяці мене набрала моя двоюрідна сестра.

Світлана сказала, що знає, що я доглядаю за дитиною подруги, сказала, що їй дуже потрібна моя допомога, вона теж хоче вийти на роботу і приводитиме свого сина до мене, за гроші, звісно, адже теж потрібні гроші.

Я не хотіла погоджуватися з такою пропозицією, бо я розумію, що троє малих дітей то вже важко, адже це дуже велика відповідальність, тим паче племінника я бачила раза 2 за останні пів року, не знаю, характер дитини, до нього підхід, що він любить їсти, та й троє малих дітей в квартирі – це не жарти.

Але сестра дуже мене просила, скаржилася на життя, казала, що це лише на якийсь час, поки вона не стане гарно заробляти і зможе платити няні, вона обіцяла гарно платити й мені зараз, адже знала що й я не від щасливого життя доглядаю за чужими дітьми, а, повірте, це важка праця.

Я погодилася з сестрою.

Перший тиждень, зізнаюся, було дуже важко, поки я звикла до племінника, та потім стало трішки легше.

Та згодом минув місяць і прийшов час оплати. Та Світлана відразу мені сказала, щоб я почекала тиждень, бо вона ще не отримала зарплату, грошей у неї немає. Я чекала, але минув тиждень, другий, а сестра грошей давати не спішила.

Я пояснила Світлані згодом, коли чекати вже не було сил, що вже майже 2 місяці її дитина харчується в мене, я доглядаю її, а вона грошей не платить, я людина небагата, самій зараз важко, я ж не просто так, доглядаю чужих дітей, мені гроші потрібні.

А Світлана сказала, що я недобра людина, могла б і не згадувати про харчі, мовляв, скільки там та дитина з’їла. адже я все одно готую для двох дітей, то третя вже й не рахується.

Я сказала Світлані, щоб більше не приводила мені свою дитину і наступного дня не відкрила їй двері.

Мені відразу подзвонила тітка, мама Світлани, і сказала, що я підвела її доньку, як тепер їй на роботу ходити, коли немає з ким залишити дитину, вона мені такі гроші великі платила, а я відмовила їй.

Виявляється, мати давала Світлани гроші, щоб вона мені платила за те, що я сиджу з онукою її, але та жодного разу мені їх не дала. Я пояснювала тітці, що ніяких грошей не отримувала жодного разу, сестра жодної гривні не давала мені, але вона мені не вірить, а вірить своїй доньці.

Тепер родина шепочеться про мене, не знаю, як довести свою правоту, адже усі вірять Світлані, не можуть уявити, що можна так брехати, а я виявилася винною у всьому ще й.

Виходить, з чужою людиною я знайшла спільну мову, а рідна людина ось так підвела. Що можна тут зробити, щоб родина дізналася правду?

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page