Я завжди звикла розраховувати сама на себе, але і від допомоги я б не відмовилася, адже молодій сім’ї ставати на ноги завжди нелегко.
Відразу після весілля ми з чоловіком почали думати, що нам потрібна своя квартира. І в мене, і в нього були деякі накопичення, якісь гроші вдалося взяти в борг у знайомих.
Таким чином ми змогли купити невелику однокімнатну квартиру в старому будинку. Житло вимагало капітального ремонту, але на це у нас грошей не було, тому ми відмили квартиру, підклеїли шпалери, і вирішили, що на перший час цього вистачить.
До слова, мої батьки в цей час затіяли грандіозний ремонт у себе в квартирі, на який витратили кілька тисяч доларів.
Вони вирішили, що їм це потрібніше, ніж допомогти мені. Але я змирилася, бо це їхні гроші і їхнє право, на що їх витрачати, хоча мені і було образливо, що батьки мої думають лише про себе.
Мого чоловіка виховувала мама одна. Свекруха живе значно скромніше, ніж мої батьки. Все, що у неї є, це невелика однокімнатна квартира. Я впевнена, що якби у неї була більша житлоплоща, то вона без проблем забрала б нас до себе.
Одного разу свекруха прийшла до нас в гості, і побачила, що на вікно ми повісили простирадло, адже штор у нас не було.
Вона сказала, що подарує нам свої старі штори, адже через простирадло складно нормально вікно відчиняти.
Я зраділа і такому подарунку, прийняла його з вдячністю.
Потім до нас у гості прийшла моя мама. Їй не сподобалася ні наша квартира, ні старі штори, які принесла свекруха. Але вона сказала, що це не страшно і з часом ми зможемо це виправити.
Мені було прикро, бо замість допомоги була одна лише критика. У моїх батьків немає дітей, крім мене, але мама з татом ніколи мені не допомагають.
У мого тата є молодша сестра, Марина. Вона всього лише на кілька років старша за мене. Бабуся народила її в пізньому віці, а потім вона захворіла і перед відходом в інший світ вона просила, щоб тато підтримував свою сестру і допомагав їй у всьому.
І квартиру свою бабуся Марині залишила, адже вона молодша дитина.
Мої батьки дотрималися обіцянки і допомагають сестрі тата у всьому. Марині дуже непросто, адже її кинув чоловік із маленькою дитиною на руках.
Мама завжди хвалила Марину. Та непогано шиє, багато працює, постійно бере нові замовлення. Заробіток виходить доволі непоганим.
Перед святами мій чоловік отримав премію і купив мені в подарунок нові штори, доволі дорогі, саме такі, як я хотіла.
Мама моя відразу сказала, що Марина мені їх підшиє. Я не заперечувала, і навіть готова була заплатити їй за це.
Увечері нам зателефонувала Марина і повідомила, що її робота обійдеться нам у півтори тисячі гривень.
Це прозвучало дивно, адже в будь-якому ательє мені б обійшлося дешевше. Але я не стала сперечатися і погодилася.
Марина назвала термін два дні, але за цей час вона не встигла зробити роботу.
Вона зателефонувала знову і сказала, що робота складна, тож нам треба накинути ще тисячу. Я обурилася, що це дуже дорого.
Марина висловила невдоволення і сказала, що доплата покладена за термінову роботу.
На все пішло приблизно тиждень, ніякої терміновості я не помітила, але все ж таки перевела Марині гроші.
Мама приїхала та принесла штори. Робота була зроблена дуже добре, але я все ж таки помітила, що обійшлася вона мені занадто дорого.
Мене ця ситуація дуже образила. Увечері до нас у гості зайшла свекруха і сказала, що приготувала мені подарунок.
Це виявилася невелика штора для кухні. Відтінок тканини був таким самим, як я вибрала для кімнати. Дуже гарний подарунок, не з дешевих!
Я була вдячна свекрусі, адже вона тишком встигла зняти потрібні заміри з вікна і запитати у мого чоловіка, які саме штори на кухню я хочу.
Трапляється і таке, що родичі чоловіка уважніше і краще до тебе ставляться, ніж твоя власна сім’я…
І справа тут зовсім не в шторах, справа у ставленні до тебе.
Cпеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.
Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.
