– У нас останнім часом все якось не гаразд, – зітхає 38-річна Вікторія. – На роботі нове начальство, чоловік грошей не дає, дітям постійно щось потрібно. З чоловіком стосунки геть зіпсувалися. Я вже думаю, може, у нього вже хто і є, не знаю, у мене сил немає про це думати. Переживаю, що чоловік захоче розлучення. А тут ще й мама піддала причин для хвилювання.
– А що сталося?
– Мама погано себе почуває, проблема в тому, що вона залишилася в нашому містечку, а ми в обласному центрі. Зараз їх трохи краще, вона нещодавно з лікарні повернулася, але допомога їй потрібна. Дзвонить, скаржиться, на вулицю до ладу вийти не може, ні прибрати, ні приготувати.
Я їй кажу – мамо, ну а що я можу? До себе тебе не заберу, ти ж знаєш, що сама з дітьми у чоловіка живу. До тебе приїхати – там роботу не знайду, будемо вчотирьох на твою пенсію, чи що, якої тобі одній не вистачає. Грошей у мене теж немає, вибач, ну от не накопичила за життя, так вийшло. А вона мені заявляє – ну раз одне не можеш, інше не хочеш, віддавай мені тоді свою частку в квартирі!
Квартири в їх невеликому містечку коштують недорого, і все ж це нерухомість. У матері Вікторії, Світлани Олегівни, хороша трикімнатна квартира – правда, третина в ній належить Вікторії. Колись квартиру приватизували на трьох, потім не стало батька, Вікторія тоді від своєї частки спадщини за татом відмовилася на користь матері – на той момент їй це зробити було простіше, ніж їздити і оформляти папери.
Та й порахувала вона, що так буде правильно. Все одно у матері вона єдина дочка, коли-небудь потім все дістанеться їй.
Життя склалося так, що своїх квадратних метрів Віка не має – то народжувала, то сиділа з дітьми, то потім працювала, як багато мам, не там, де платили, а там, де без особливих проблем відпускали на ранки і лікарняні. Заробляв в їхній родині чоловік, а йому житло було не потрібно – у нього у власності окрема двокімнатна квартира, в якій, власне, і жили з самого початку.
А тепер ось вони на межі розлучення, і що робити далі, Віка не знає. Йти їй з дітьми нікуди, тільки знімати житло.
Останнім часом вона стала думати, що ж є частка в маминій квартирі. Мамі однієї трійка не потрібна, можна її продати, мамі купити однокімнатну, а залишок грошей забрати собі на початковий внесок на власну квартиру.
Але тепер мама просить частку Віки в квартирі віддати їй, якщо дочка не має можливості допомагати.
– А як їй допоможе частка в квартирі?
– Так там, виявляється, племінниця її активізувалася, дочка дядька, моя двоюрідна сестра Марина. З лікарнею їй допомогла, в лікарні відвідувала, до цього випадку на зв’язку була, забігала іноді, пригощала млинцями. Вони там живуть всі поруч, максимум через будинок, чого не забігти! От вона і заявила, мовляв, можу допомагати, але – за квартиру!
– Заповіт просить написати?
– Та ні, просить оформити на неї всю квартиру за дарчою, щоб потім не судитися зі мною за спадщину.
Вікторія не знає, як бути: частка в маминій квартирі – єдине майно, яке у неї є на сьогоднішній день. Ну як його віддати? Залишитися взагалі без нічого, з двома дітьми? Як мама взагалі таке може пропонувати.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
