fbpx
Життєві історії
Я тоді якраз дізналася, що моя подруга в селі сидить зовсім без роботи, навіть на харчі не може знайти грошей. Тоді я покликала Марину жити до себе в місто і стала їй шукати роботу, я навіть диван їй купила, щоб мала де спати. Марина жила у мене безкоштовно, але на будь-яку роботу йти не хотіла, перебирала усім. Марина нічого не робила вдома, купувала лише харчі для себе і постійно їла те, що я приготувала. Подруга навіть посуд брудним залишала, а коли я їй про це сказала, то вона стала ховати його від мене. Тоді з Мариною я вирішила серйозно поговорити, краще б вона залишилася в селі

Десь зовсім не так давно мій тато отримав непогану квартиру в іншому місті, і я вирішила туди переїхати жити. Було таки трохи незвично жити в чужому, незнайомому мені місті, де немає ні друзів, ні родичів, ні навіть знайомих. Тому коли я дізналася про те, що подруга хоче виїхати зі свого села, запропонувала їй в цьому допомогти і покликала жити до себе. Думала і людині допоможу, і самій не так сумно буде жити.

Квартира велика – три чималі просторі кімнати, тому з розміщенням ще однієї людини не повинно було виникнути абсолютно ніяких проблем. Перед переїздом подруги я вивчила вакансії і домовилася в одному місці про співбесіду. Грошей у неї з собою було небагато, тому перший місяць я запропонувала подрузі пожити зовсім безкоштовно, і навіть купила для неї непоганий диван. Коли прийшов час влаштовуватися на роботу, їй не сподобалося те місце, яке я для неї знайшла – не дивлячись на офіційну, досить таки хорошу зарплату, вона не захотіла працювати в мережі громадського харчування, і взялася за самостійний пошук набагато кращої вакансій, як вона мені тоді сказала.

Вона стала їздити по співбесідах, витрачаючи багато часу та грошей на проїзд по містечку. Її гроші швидко закінчилися і мені довелося їй позичати свої заощадження, хоча я сама ж економила на всьому, на чому лише можна. Приблизно вже десь через три тижні пошуку, Марина влаштувалася на роботу в салон краси адміністратором. Зарплата там невелика, зате її можна отримувати щодня. Графік там дуже лояльний – 2 дні через 2 і змінниця сказала, що готова змінюватися, якщо це знадобиться, вона не має сім’ї, самотня, тому зовсім нічим не обтяжена.

Я тоді за подругу пораділа, адже очікувала, що у вільний час Марина буде підробляти або шукати більш високооплачувану роботу, але не тут-то було. Я працюю 6 днів на тиждень, а вона 3 або 4, з плаваючими вихідними. Як не прийду додому – вона дивиться телевізор або сидить постійно в інтернеті. На кухні в цей момент може стояти гора її немитого посуду. Посварилася з нею через це і тепер вона взагалі брудний посуд від мене ховає.

Борг вона мені повернула, платить за житло невелику суму і схоже, що її все це цілком таки влаштовує. Вона задовольняється маленькою зарплатою, економить на харчуванні, щоб придбати одяг, і часто просить пригоститися тим, що приготувала я. Всю побутову хімію в дім, навіть засіб для миття посуду купую я. Живе у мене Марина вже 7 місяців і жодного разу за цей час не купила в будинок нічого істотного, крім основних та дешевих харчів виключно для себе однієї. Як заїхала в майже порожню кімнату, так все у неї і залишилося. Облаштування квартири виявилося повністю на мені.

Зараз у мене з’явився хлопець, і я хотіла б жити з ним, але через таку сусідку покликати його до себе не можу. Просити подругу з’їхати якось мені зовсім незручно, адже її зарплата не дозволяє зняти хороше житло і, якщо я попрошу покинути моє житло, то їй прийдеться повернутися в село. Але з іншого боку, чекати поки вона щось змінить у своєму житті і стане себе нормально забезпечувати, доведеться довго. Вона відчуває моє невдоволення, але вважає, що я втручаюся не в свою справу, адже це її життя і їй вирішувати, як їй правильно жити. Що робити мені – виганяти на вулицю? Я так не можу вчинити, адже сама її до себе запросила. Знаю Марину багато років, але ніколи не думала, що вона така людина, чогось не розгледіла її раніше.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – pixabay.

facebook