fbpx
Життєві історії
Я свою стареньку маму залишила в селі одну. Вона занедужала, але я доглядати за нею не можу і до себе не заберу. Я домовилася з сусідкою, щоб та ходила до мами і допомагала їй. Все було добре, але недавно мені зателефонувала однокласниця і повідомила недобру новину

Я живу в місті в двокімнатній квартирі. Живемо ми непогано, адже обоє з чоловіком працюємо і маємо чималу зарплату, як для нашого міста.

Нашій доньці 11 років, вона живе в меншій кімнаті, а ми з чоловіком Олегом – в більшій.

Все йшло своєю чергою, але тепер у мене якийсь неспокій на душі.

Справа в тому, що нещодавно занедужала моя мама, вона живе далеко, в маленькому селі. Доглядати за нею я не можу, адже у мене своє вже налагоджене життя і робота і до себе забрати її я не можу, адже їй у нас немає де жити.

Ми з чоловіком порадилися і вирішили, що наймемо доглядальницю, яка буде стежити за мамою і допомагати їй в усьому.

Доглядати за мамою погодилася наша сусідка, вона жінка немолода і зараз сидить без роботи, ми з Олегом знаємо її багато років, вона порядна й хороша людина.

Раз в два тижні ми з Олегом навозимо мамі різних продуктів, залишаємо тітці Марині гроші на дрібні витрати для мами, про що вона нам постійно звітує. Коли приїжджаємо робимо всю роботу в мами і їдемо назад додому.

Наче все було добре, але вчора зателефонувала мені подруга і сказала, що по селу ходять негарні чутки, що я на старості років залишила маму на чужу людину.

А вже два дні, як мені дзвонять родичі одне поперед одного. Вони кажуть мені, що я не маю совісті, щоб я сама сиділа з мамою, адже я її дитина.

Я сказала, що сама розберуся в своїй сім’ї і не потрібні мені їх поради.

Я не розумію, ну ось чому люди такі? Що я зробила не так? Хіба я відмовилася від мами, чи залишила її? мамин догляд на моїх плечах, а люди все одно мене засуджують.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page