Моя єдина донька Аліна заміж вийшла. Зять мені сподобався – хороший такий, добрий, до моєї доньки гарно ставиться, і мені, як мамі, цього достатньо.
А от його мама, моя сваха, мене відверто дивує. Вона спочатку пообіцяла дітям велику суму, а тепер від своїх слів відмовляється.
Весілля ми не робили. Молоді розписалися, і ми всі разом пішли до мене додому, я накрила гарний стіл, приготувала кілька салатів, зробила голубці, м’ясо запекла, торт спекла теж – хотілося добре з родичами новими посидіти.
Я їм подарувала 50 тисяч гривень, сума може і невелика, але це все, що у мене було.
Сваха дітям нічого не принесла, але за столом пообіцяла, що без подарунка їх не залишить.
Мама зятя нещодавно отримала в спадок будинок в селі. Вона сказала, що планує його продати, а гроші віддасть молодим.
Звичайно, я зраділа. Кажу доньці – ви ті гроші, що я вам подарувала, не витрачайте, сваха вам дасть ще, і зможете про покупку житла думати.
Поки діти живуть в орендованій квартирі, обоє працюють, але заробити собі на квартиру не можуть.
А сваха мовчить, про свою обіцянку і не згадує.
Будинок в селі просто стоїть, вона туди жити не поїде, бо він не бачив капітального ремонту багато років.
Я її набрала, питаю, що там з будинком, а вона мені відповіла, що шукає покупців, мовляв, не так просто зараз продати нерухомість.
А тут якраз на роботі одні люди мені сказали, що не проти придбати собі дачу в селі. Я їм дала номер телефону свахи, і була впевнена, що угода відбудеться, навіть поспішила вже дітям подзвонити, і сказала, щоб вони підходящий варіант квартири.
І яким же було моє здивування, коли сваха відмовилася продавати будинок покупцям, яких я підшукала.
Я їй зателефонувала, питаю, в чому справа. А вона мені відповідає, що це не моя справа.
В підсумку виходить, що вона дітям так нічого і не подарувала. А навіщо тоді було обіцяти?
Якщо чесно, я вже не вірю, що справа з будинком хоч колись зрушиться з місця.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.