Мені 56 років, я заробітчанка. В Італії я вже 20 років, і поки-що додому не збираюся.
Але нещодавно мені зателефонував мій чоловік, став картати мене, що я в усьому винна, бо мій рідний брат прийшов до нас додому і сказав, що буде жити у нас.
В мене є молодший рідний брат Володимир. В свій час я першою вийшла заміж і привела чоловіка до нас додому. Батьки раділи, бо вони хотіли, щоб старості їх доглядала рідна донька, а не невістка.
Коли одружився брат, він пішов зяті, жив в будинку батьків дружини. Від своєї частки в нашому будинку брат відразу відмовився на мою користь, щоб потім не було плутанини.
Тоді Володимир сам дуже непогано заробляв, і вони з дружиною планували побудувати свій будинок.
А потім щось пішло не так, брат втратив роботу, і все частіше став заглядати у чарку. Я переживала, що невістка просто в один прекрасний день з ним розлучиться, але допустити цього я не хотіла, адже у них росло дві донечки.
Тому я стала активно допомагати сім’ї брата, особливо відколи поїхала на заробітки в Італію. Я і гроші давала, і посилки висилала, завжди що своїм висилаю, то і брату.
Мій чоловік був не в захваті від цього, він не вважав, що я роблю правильно, коли практично утримую сім’ю брата, в той час як брат зовсім розслабився і ще більше став пити.
Його дружина терпіла дуже довго. А тепер, коли їхні діти виросли, вона просто вказала йому на двері.
Брат давно без роботи, житла свого немає, от він і вирішив повернутися додому, і то нічого, що це давно вже не його дім.
Так, у нас великий будинок, зараз в ньому живуть чоловік, дочка, зять і двоє маленьких дітей.
Найбільше проти, щоб Володя жив у нас, моя донька. Вона каже, що у дядька свої діти є, от нехай вони його і рятують. Я її розумію, в якійсь мірі вона права.
До того ж, брат не просихає, і дивитися їм всім на цю картину не дуже приємно.
Зараз Володя живе у невеликій літній кухні, що є у нас на подвір’ї, але що буде зимою, я не знаю, бо там приміщення не опалюється. Дочка ж категорично не хоче впускати дядька в нову хату.
Що робити, я просто не знаю? Брата мені шкода, це ж рідна людина.
А чоловік мені постійно каже, що я сама винна, бо не треба було весь цей час тягнути брата і його сім’ю.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
