fbpx

Я собі жила і нічого не підозрювала. А про те, що у мого чоловіка є інша, дізналася випадково, якось сусідка мене на вулиці зустріла і почала шкодувати, що, мовляв, я така хороша, а мій Тарас до Ольги ходить. І тоді свекруха сама порадила мені їхати на заробітки

Я вийшла заміж по любові і з чоловіком прожила майже 20 років. Я сама з міста, але заради чоловіка переїхала жити в село. Не скажу, що ми завжди жили душа в душу, але і якихось дуже поганих моментів теж не було. Жили як і більшість людей в той час, обоє працювали, жили окремо, ростили двох дітей.

У Тараса були золоті руки, він не відмовлявся від жодної роботи, бо вмів робити практично все, тому часто ходив по людях, майстрував, а заробітки додому приносив. Саме з його заробітків і його руками нам вдалося збудувати свій будинок. Я хоч і працювала, але заробляла значно менше, зате я ростила дітей і практично сама вела господарство, бо чоловіка ніколи не було вдома.

З свекрухою у мене були на диво добрі стосунки, мама чоловіка нам дуже допомагала, ніколи не відмовила, коли я її про щось просила. Ми поки свою хату будували, жили у неї. Вона мене дуже шанувала і берегла, перший час навіть на город не пускала, бо вважала, що мені важко буде.

І готувати навчила, і з дітьми допомагала, і поради добрі у складні часи давала. Саме вона мені і порадила йти від чоловіка, коли ми дізналися, що у нього є інша.

А щоб люди менше про це говорили, вона допомогла мені виїхати в Італію – дала гроші на перший час і попросила свою подругу, яка там працювала, підшукати мені роботу.

Я собі жила і нічого не підозрювала. А про те, що у мого чоловіка є інша, дізналася випадково, якось сусідка мене на вулиці зустріла і почала шкодувати, що, мовляв, я така хороша, а мій Тарас до Ольги ходить.

Ольга приїхала в наше село кілька років тому, жінка значно молодша за мене, розлучена, працювала в нашому медпункті. Тарас до неї зачастив, виявляється, свекруха про це знала, і навіть з ним не раз про це говорила, щоб він її залишив, але результату це не дало.

За наполяганням свекрухи я поїхала в Італію, а Тарас привів в наш дім Ольгу. На той час будинок пустував, бо обоє наших дітей вже вчилися в столиці.

З роботою мені пощастило, я добре заробляла, тому повертатися додому я не хотіла. Дітям висилала гроші, з свекрухою спілкувалася, а про свого чоловіка і чути нічого не хотіла.

Життя в мене налагодилося, з часом і доньці, і сину я додала грошей на квартиру, вони у мене молодці, і самі добре заробляють.

З Тарасом за ці роки бачилися лише два рази – коли одружувався син і коли виходила заміж донька. Він прийшов сам, без Ольги, але ми з ним поводилися наче чужі люди. І от зараз, коли у мене все добре, мені зателефонував Тарас, запросив до себе на ювілей, йому днями виповниться 60. Я була дуже здивована його дзвінком, тому відразу зателефонувала доньці спитати що й чого.

Донька розповіла, що батько занедужав, Ольга пішла від нього, і швидше за все він кличе, бо хоче попрощатися. А чи приїжджати – вирішувати мені.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page