fbpx
Життєві історії
Я собі міркую так: ну розміняємо ми мою трійку на дві одинички. Мені однієї кімнати цілком вистачить, а от молодим буде затісно. Тому вони свою маленьку продадуть, і куплять нову вже в шлюбі, тобто в разі розлучення Андрію мало що дістанеться

Ми з чоловіком життя прожили, було по-всякому, але Михайло мій був дуже хорошою людиною. Я можу з впевненістю сказати, що ми були щасливими разом. Такого я бажаю і своєму єдиному синові Андрію.

В свій час ми з чоловіком придбали шикарну трикімнатну квартиру, в якій зараз живемо, і мені б дуже не хотілося, щоб моя потенційна невістка виходила заміж за мого сина лише через цю квартиру.

Коли Андрій привів дівчину Ірину додому і оголосив, що вони люблять один одного і планують одружуватися, я прийняла її добре, але сумнівалася, чи це у них надовго. Зараз часто-густо, сім’ї розпадаються, тому що молоді не змогли винести труднощів, і розбіглися. Для сина я такого не хочу. Тому відразу оголосила, що квартиру розмінювати я не збираюся.

Я собі міркую так: ну розміняємо ми мою трійку на дві одинички. Мені то однієї кімнати цілком вистачить, а от молодим буде затісно. Тому вони свою маленьку продадуть, і куплять нову вже в шлюбі, тобто в разі розлучення Андрію мало що дістанеться.

Тому в розмові з Іриною я відразу так і сказала, мовляв, квартиру я розмінювати не буду, якщо хочете то живіть зі мною. Майбутня невістка здивувалася і відразу мене запевнила, що навіть не розглядала такий варіант. Сказала, що вона знімає гарну квартиру і після весілля вони з Андрієм планують жити в ній.

Молоді одружилися і справді почали жити окремо, жили ми дружно, один до одного в гості ходили. А потім у нас народилася внучка, ми всі дуже раділи її появі. Тільки от фірма, де працював Андрій, оголосила про банкрутство, і залишився він без роботи.

Коли я приходила до них погратися з онукою, помічала, зовсім погано справи у дітей, намагалася допомагати, продукти купувала, але на свою пенсію я не могла багато для них зробити. Тоді я знову запропонувала невістці, переїхати до мене, хоч за квартиру платити не треба.

Але невістка відмовилася, та й син її підтримав.

– Дякую, мамо, але ми самі, я ось поки за фахом не знайду роботу, влаштувався вантажником в сусідній магазин, Ірина перекладами підробляє, нічого впораємося, – ввічливо відмовився син, намагаючись не образити мене.

Але я все ніяк не можу заспокоїтися, якось же треба допомогти дітям. Невже вони на мене так образилися, що я з самого початку не запропонувала їм розміняти свою квартиру і допомогти з житлом? Я ж хотіла як краще. Тепер я вже і готова на розмінювання, але діти не хочуть приймати від мене такий подарунок.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page