Як і кожна мама, я мріяла про те, що мій син вибере собі красиву, розумну, а головне, перспективну дружину. Ми синові дали не мало: в свої 25 років він їздить на дорогій машині, має власну квартиру, здобув вищу освіту в престижному столичному університеті і зараз працює на високооплачуваній роботі.
Єдине, що мене хвилювало, Євген, наш син, ніяк не міг вибрати собі наречену, до всіх у нього були якісь претензії. А зовсім недавно мій син вирішив одружитися. Здавалося б, я повинна радіти. Але не в нашому випадку. Справа в тому, що мені категорично не подобається майбутня невістка. Вона – звичайна дівчина з провінції. Без будь-яких перспектив і цілей в житті. Я навіть не впевнена, чи є у неї вища освіта.
Я познайомилася з нею кілька місяців тому. Тоді син привів її до нас в гості. Скажу відразу, що враження вона на мене не справила ніякого. Так, хороша і пристойна дівчинка. Але не більше того. Що мій син знайшов у ній, не розумію. Раніше його пасіями були яскраві і сміливі красуні. Мій син любив гучні компанії і вечірки.
Тепер же раптом йому захотілося затишку і тихих сімейних вечорів. Як ця претендентка змогла зачарувати його, не зрозуміло? Вишуканих манер я у неї не знайшла, як би я не придивлялася. Одягається дуже посередньо, інтелігентну розмову підтримати не може, а її батьки – звичайні робочі люди з села.
З ними ми познайомилися, коли мова пішла про весілля. Ми зустрілися, щоб обговорити деталі, провінційні корені з них так і пруть. Що не скажеш, все їм не підходить. І то можна б не робити, і це. Я так зрозуміла, що вони не звикли до міських традицій весілля.
Їм би намет накрити, та частування вдома приготувати. А тут я, зі своїми пропозиціями. Як я буду знайомити їх зі своїми колегами і знайомими? Про що з ними можна говорити? Мені соромно, що вони стануть моїми родичами. Як уявлю, що нам належить разом проводити свята, аж стає не по собі, адже у мене зовсім інше коло спілкування. Навіть не уявляю, за що мені це.
Загалом, я абсолютно незадоволена вибором сина. Я впевнена, що життя з цією простачкою швидко набридне йому. Шкода тільки, що він втратить на неї роки свого життя. Я впевнена, що син робить помилку, беручи собі за дружину дівчину не свого рівня. Їм навіть нема про що говорити, абсолютно ніяких спільних тем.
Я знаю, що такі шлюби приречені, тому на днях мала з сином серйозну розмову. Я просила його відмовитися, поки ще не пізно. А він відповів мені, щоб я не втручалася, бо він вже дорослий і сам може все вирішити.
Ну як же мені не втручатися, коли мій єдиний син своїми ж руками руйнує своє життя? Я навіть сказала, що не прийду на весілля, але це навпаки спрацювало проти мене – син відмінив пишні святкування і сказав, що вони просто розпишуться в РАЦСі. Я не уявляю, що я скажу родичам і друзям, які так довго чекали на весілля мого єдиного сина.
Що б я не намагалася зробити, стає все тільки гірше. То ж у мене опустилися руки. Може у когось була така ситуація? Коли невістка не подобається, а нічого вдіяти не можеш? Що робити в такому випадку?
Фото ілюстративне – board.theuk.one.
