Рік тому моя донька вийшла заміж. З Олегом вони зустрічалися вже років шість, знаються ще з університету. З шлюбом не поспішали, бо була проблема з житлом.
Я живу в двокімнатній квартирі, могла б молодим виділити одну кімнату, але вони не захотіли. Сваха моя живе в трикімнатній квартирі, і має ще одну двокімнатну, яку до тепер здавала. Саме в цю квартиру вона і впустила молодят після весілля.
Діти з радістю в’їхали в запропоноване житло, пообіцявши, що тепер будуть збирати на своє. Вони обоє працюють, непогано заробляють, і за кілька років могли б, в принципі, щось підкопити.
Але в суботу до мене прийшла донька і так, між іншим, питає, чи не могла б я їх впустити до себе, в другу кімнату. Я здивувалася – навіщо, маючи в розпорядженні цілу квартиру, проситися до мене в маленьку кімнату. І тут Іринка мені розповіла, що не все так просто. За цю квартиру сваха бере у них повноцінну орендну плату, а це виходить п’ять тисяч гривень без оплати комунальних.
Дочка засмучена, і я теж. Виявляється, все зовсім не так, як уявлялося. Чесно кажучи, свою сваху Анну Вікторівну, я з самого початку не розуміла. Нікуди не ходить, ні з ким не спілкується, нічим не цікавиться. Одягається просто, одяг носить роками, взуття ремонтує, м’яса вони з чоловіком не їдять, в відпустки не їздять.
У наш час ні разу не були за кордоном, каже, в інтернеті все подивитися можу. Насправді вся її увага сконцентрована на грошах. Сваха їх просто накопичує і збирає! Так їй і вдалося купити цю квартиру, в якій зараз і живуть діти. Років п’ять до одруження сина квартира здавалася, і весь дохід від оренди теж йшов на рахунки під відсотки. Сваха не приховує, що хоче купити ще одну квартирку, «на старість», щоб здавати вже дві, це набагато надійніше. І планомірно йде до цієї мети вже кілька років.
Я ще здивувалася, як це вона наших дітей пустила пожити! А тут он що, виявляється! Без доходу вона не залишилася.
Дочка хоче переїхати, бо каже, що так вони з Олегом на власне житло ніколи не назбирають. З урахуванням орендних платежів і квартплати, на життя у них залишається зовсім небагато. Є на що купити їжі і так-сяк одягнутися, але ось щоб ще щось відкладати, звичайно, не вистачає. Само собою зрозуміло, позитиву в відносини це не додає.
Я сказала доньці, що вони можуть переїжджати до мене хоч завтра, ніякої орендної плати чи оплати комуналки, чим зможу, тим допоможу. А сваху я відверто не розумію. От якби в мене була зайва квартира, хіба я б стала скупитися для рідної дочки? І тим більше брати з молодих гроші! Так ні за що! Віддала б, і нехай живуть! Але, як виявилося, люди бувають різні.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
