fbpx
Життєві історії
Я щороку в вересні їжджу до своєї сестри в сусіднє місто, на тиждень. Вона залишилася одна, чоловіка не стало, дітей так і не народили і я їжджу допомогти їй підготуватися до зими. От і цього року я теж поїхав. Дружина завжди з розумінням ставилася до цих моїх поїздок і без проблем відпускала на мене на кілька днів. Але коли я повернувся, вдома на мене чекав неприємний сюрприз

Проживши з дружиною 27 років, я випадково дізнався, що вона мені зраджує. Якби сам не побачив, то нізащо б не повірив. Зрада завжди неприємна, але особливо, коли це трапляється під старість. Коли здається, що рідніших людей не буває, коли стільки пройдено рука об руку. І на тобі.

Я щороку в вересні їжджу до своєї сестри в сусіднє місто, на тиждень. Вона залишилася одна, чоловіка не стало, дітей так і не народили і я їжджу допомогти їй підготуватися до зими. От і цього року я теж поїхав. Дружина завжди з розумінням ставилася до цих моїх поїздок і без проблем відпускала на мене на кілька днів.

Коли я повернувся додому, дружини ще не було. Поки я розбирав свою дорожню сумку, наш собака бігав навколо нашого ліжка, це його улюблене місце. Дивлюся – тягне якусь ганчірочку. Шкарпетка! Чужа шкарпетка. У мене немає сірих шкарпеток, я ношу тільки чорні! Дружина відкрила двері, простягнула до мене руки, щоб, як завжди при зустрічі, чмокнути мене в щоку, але я зупинив її.

Віра посміхнулася і здивовано запитала: “Привіт, а що сталося». А я їй шкарпеткою перед очима помахав. Ц треба було зняти на камеру, обличчя стало червоним, а очі почали по-зрадницьки бігати. Відпиратися сенсу не було, та вона й не намагалася, тут все ясно, як білий день. Він молодший за неї на 12 років, вони познайомилися на роботі, ще 2 роки тому.

Зустрічаються не часто, частіше за все у нього вдома, а в цього разу вона вирішила запросити його до себе. Цю шкарпетку вони довго шукали, ось, виявляється, вона загубилася між диванних подушок. Я вислухав і сказав, що подаю на розлучення.

На що вона мені сказала, що я сам винен, що став менше їй приділяти уваги і інші нісенітниці, аби якось вигородити себе. Причому, зауважу – це неправда, у нас з нею були хороші відносини, у нас практично не було непорозумінь, ми завжди підтримували один одного.

Ну, мабуть, в якийсь момент їй здалося, що життя проходить і вже нічого цікавого попереду її не чекає і захотілося їй гостреньких відчуттів. Звичайно, наші родичі були ошелешені, коли дізналися про те, що трапилося. Адже в очах інших людей ми були зразковою парою.

Мабуть всією сімейною радою повчали її, тому що вона вже майже місяць мені дзвонить і благає одуматися, що вона кається за свою таку безглузду помилку.

Напевно той чоловік її кинув, ось і вирішила повернутися. А я не хочу, не збираюся її приймати назад. Нам дали місяць на примирення і скоро він закінчується. Ось і добре, тепер ми обоє вільні, нехай радіє. Зараз я живу один, звичайно, сказати що мені легко – не можу. Треба якось по новій починати своє життя, але не так вже це просто – в 50 почати життя спочатку. Ну а як по-іншому, така зрада просто так не проходить.

Наші дорослі діти дзвонять, кажуть, що мама дуже переживає, що хоче повернути все назад. Але я прощати не збираюся, вона показала своє справжнє ставлення до мене, викинувши на смітник 27 років нашого щасливого сімейного життя.

Живу зараз один, намагаюся будувати плани і якось влаштовуватися в цьому житті за новою. За словами дітей, колишня дружина теж одна зараз, каже що шкодує про все і любить мене. Але мені зараз байдуже. Я вже прийняв рішення і не збираюся його змінювати.

Фото ілюстративне – klevo.

facebook