Якось увечері, син запросив мене в кафе, навіть не повідомив причину нашої зустрічі в настільки дивному для мене місці. Він був не один, а з молодою вродливою дівчиною. Треба сказати, що вона була дійсно витончена і приваблива. Настю син мені представив як свою наречену.
Треба сказати, що я відразу дуже зраділа, синові вже 26 років, я онуків хочу, та й дівчина мені дуже сподобалася. Син вже зробив Анастасії пропозицію, а мене він познайомив з нею, щоб отримати моє благословення. Незабаром ми зіграли невелике, але дуже красиве весілля.
І ось ця дівчина вже три місяці є дружиною мого сина. І на мій великий подив, новоспечена невістка відразу почала вважати себе господинею в моєму домі. Мені це дуже не приємно. Оскільки у неї є певні правила в сім’ї, я повинна її слухати. Ось молодь пішла, ми собі такого не могли дозволити.
Так ось, мої сніданки її не влаштовують, але готувати вона теж не хоче. Я зранку готувала завжди щось ситне, щоб на весь день енергії вистачало, а тепер я повинна їм робити вівсянку з бананами, ківі і сухофруктами. Крім того, ще вранці я повинна здійснювати вологе прибирання в квартирі і бути сучасною. Мені потрібно змінити зачіску і поміняти свій гардероб.
Як би там не було, але чого я вже точно не бажаю, так це з перших днів псувати стосунки зі своєю невісткою. Мені не потрібно, щоб мій син вибирав між нами, хто йому рідніший. Але при цьому мені не дуже хочеться, щоб у моєму домі мною командувала практично чужа мені людина, видаючи накази.
Я звикла, що у нас з сином свої правила в сім’ї. І мені важко з цим миритися. Я розумію у сина тепер дружина, вона його жінка, але квартира моя.
Не хочу розглядати варіант – жити окремо від сина з невісткою. Мені буде нудно. Та й не зможу я їх вигнати. Квартира у нас велика, трикімнатна, у них окрема світла і затишна кімната. Може поговорити з невісткою, сказати їй, що не хочу, щоб мною командували?
До речі, у моєї невістки з її матір’ю чудові стосунки. Та й мого сина, теща любить. Нещодавно вона приїжджала до нас в гості. Так невістка, не соромлячись матері, командувала мною, що мені робити, де сидіти, що я повинна приготувати на стіл, яку сорочку попрасувати своєму синові. Ну, це занадто! А її мама нормально так слухала. У них в сім’ї, напевно, так заведено, зі старшими розмовляти саме в командному тоні.
Моєму синові не дуже подобається така поведінка дружини, але він не хоче з нею з’ясовувати стосунки. Вона для нього важливіша, ніж я. Він любить її сильніше, ніж мене. А раніше було зовсім все по-іншому. Як же бути мені, щоб в першу чергу не образити свою дитину?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
