На заробітки в Чехію я поїхала відразу, як закінчила школу. У нас в селі всі так роблять вже багато років.
Взагалі, наше село виглядає дуже дивно – в ньому є багато нових красивих будинків, в яких ніхто не живе.
Молоді та людей середнього віку у нас практично нема, бо всі на заробітках. Величезні будинки пильнують бабусі і дідусі, але вони продовжують жити в своїх старих будинках, бо нові діти закривають на ключ і чекають кращих часів.
Мої батьки давно в Празі, я росла біля своєї бабусі. А коли я закінчила школу, то поїхала до батьків, і відразу влаштувалася на роботу.
У 18 років я в Чехії зустріла хлопця з свого села, він був на 6 років старшим за мене.
Ми почали зустрічатися, а потім одружилися. Весілля зробили в Україні і потім знов повернулися в Прагу.
Вже як сім’я ми теж вирішили будувати будинок.
Чоловікові на весілля його бабуся подарувала непогану земельну ділянку, і там ми вирішили будуватися.
З чоловіком ми заробляли нарівні, і всі зароблені гроші я відправляла додому, а бабуся чоловіка керувала будівництвом.
Будувалися ми 8 років, і тепер у нас теж є великий будинок.
Але виявилося так, що гроші свої всі я в нього вклала, а він мені зовсім не належить.
Прожили ми з чоловіком майже 9 років, і рік тому я дізналася про те, що у нього є інша.
Я тоді на літо трохи додому поїхала, а коли повернулася, то в нашій з ним спільній квартирі в Празі вже жила якась інша дівчина.
Він пробував брехати мені, що це якась його родичка, яка тимчасово поживе у нас, але я не повірила, і відразу подала на розлучення.
Дітей у нас з чоловіком не було, але було спільне майно – будинок, принаймні, я так думала. Бо коли справа дійшла до суду, то виявилося, що ділянка і досі належить бабусі мого чоловіка, як і будинок, який ми збудували.
Єдиною власницею всього за документами була бабуся, то ж навіть через суд мені нічого не перепало.
Я не перестаю себе картати, як можна було бути такою необачною і довірливою, що навіть не перевірити, на кому документи на будівництво.
Ну що ж, чоловік забрав все, а я залишилася ні з чим.
Цей випадок мене дуже багато чому навчив. І я вирішила кардинально змінити своє життя. На початок – я поступила в університет і вирішила здобути вищу освіту.
Мій чоловік зараз щасливий, він одружився з тією дівчиною, і тепер наш будинок – це їхній будинок!
От тільки я не впевнена, чи зможуть вони в ньому стати щасливими. Проте, зла я їм не бажаю.
Я просто відпустила цю ситуацію і живу далі.
А що б ви зробили на моєму місці?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.