fbpx

Я прийшла з роботи і не знала, за що хапатися: готувати вечерю чи прибирати той безлад, який навів вдома чоловік. Я думаю про розлучення, бо більше не можу терпіти небажання чоловіка прибирати за собою

Мій чоловік абсолютно нічого не робить вдома. Не можу я так більше, адже він повний нечупара. І, якщо раніше, це якось можна було терпіти і нівелювати, то зараз я уже не витримую. Я уже навіть оголосила мамі своє рішення розлучитися з Олегом, з яким ми прожили в шлюбі 5 років.

Коли у нас народився син, і я, як всі молоді мами, буквально розривалася між будинком, роботою і дитячим садком. Жили ми з чоловіком в матеріальному плані середньо. Не було можливості шикувати, а й на найнеобхідніше грошей вистачало, тим більше, що у мене була своя квартира, яка залишилася у спадок від дідуся.

Мій чоловік теж не бідний: у нього була машина, і однокімнатна квартира, яку ми здавали і мали суттєву підмогу до нашого сімейного бюджету. Олег в принципі нормальний, любить сина, але своєю неохайністю він просто зробив спільне проживання нестерпним.

Коли тільки-тільки одружилися, ну зроблю зауваження, щоб відніс свої речі в прання – віднесе. Спитаю, чому ванну за собою не вимив – піде вимиє. Посуд за собою прибере, але теж після численних нагадувань. А потім пішло по наростаючій.

Особливо ситуація загострилася саме після народження дитини. Олег не те щоб робив все спеціально або демонстративно, але його «свинських» звичок ставало все більше і більше. А при наявності маленької дитини відсутності часу, вкупі із моєю постійною втомою, будинок активно перетворювався чоловіком на подобу хліва.

Піде в ванну бритися, ніколи за собою не прибере, не вимиє раковину. Їсть біля комп’ютера або телевізора, так потім крихти і посуд там і залишаються. Взуття ніколи не вимиє. Увечері в коридорі підлоги протру, так він вранці взувається і так знову наслідить, що просто не хочеться дивитися на це. Адже син всюди повзає, ходить, все це в кімнати тягнеться.

Чоловік приходить з роботи і в вуличному одязі лягає на диван, я просто не можу вже дивитися на цю брудну оббивку. І прибирати, і говорити стало марно. Скрізь брудні речі чоловіка, сліди його прийомів їжі. А коли приходила в гості мама Олега, то вона критично оглядала житло і дозволяла собі висловлювати зауваження, мовляв, я погана господиня.

– А ти що думала, – говорила вона, – від чоловіка в будинку бруд. І це нормально. Я так все життя жила. Ні обидва чоловіка, ні син за собою не прибирали. На то ти і жінка: встигай, ворушись, наводь затишок.

Розмов з Олегом на цю тему було багато. Він кивав, але продовжував робити по-своєму. А він повертався з роботи раніше, ніж я, іноді забирав сина з дитячого садка і приходячи з роботи, я просто не знала, за що хапатися: готувати вечерю чи прибирати той безлад, який навів вдома чоловік з дитиною.

А в останній рік помітила, що Олег практично перестав чистити зуби і в душ його можна загнати, хіба що силою. Дезодоранти не рятують. Спати поруч неприємно, а його наволочку доводиться мало не в відбілювачі вимочувати.

Моє терпіння вичерпалося і в одну з субот, коли чоловік повернувся за правами в кімнату в брудному взутті, хоча я щойно помила підлогу і закінчила прибирання. Я запропонувала чоловікові зібрати речі і пожити окремо: у мами. Не на вулицю я його виставляла, квартира у нього є, орендарів попередити і все.

Олег порадився з мамою і вирішив, що гроші потрібніші, квартирантів не стали просити з’їжджати і син влаштувався в батьківській квартирі. А я залишилася удвох з дитиною.

Місяць одна живу, яка краса. Маленький син і то за собою іграшки і речі прибирає. У мене стільки часу вільного з’явилося. Все відмила, відшкребла, відчистила. І повертати його не хочу.

А ось Олег і його мама не розуміють, чому я так роздратувалася.

– Ну треба ж, –дивується свекруха, – набридло їй бач за чоловіком прибирати! А мені як? Я старша, ніж вона, а тепер вона на мене повісила цей обов’язок.

Мама Олега в таємниці від сина все ж попередила квартирантів. щоб вони з’їхали, бо я попередила, що маю намір подати на розлучення: не подобається мамі бути прислугою сина-нечупари.

А моя мама. яка бачила побутові звички зятя, навіть не знає, що і сказати. З одного боку шкода мене, зять дійсно перетворював квартиру в хлів, а з іншого, вона вважає, що якось це нерозумно звучить: розлучитися через те, що чоловік – нечупара.

Фото ілюстративне – goodhouse.

You cannot copy content of this page