– Коли я йшла в гості до сина, я не сподівалася побачити у них ідеальну чистоту, – каже 65-річна Валентина Степанівна. – Знаю, що невістка прибирати не любить. Але картина, яку я побачила, перевершила всі мої занепокоєння. Гори непотребу всюди, все валяється, раковина заповнена посудом, пакети зі сміттям, чисте упереміш з брудним. Я все можу зрозуміти. Буває, що нема часу вимити підлогу, але викинути сміття можна? Вона ж весь час вдома.
Невістка Валентини Степанівни, Олександра, працює віддалено. Вона переводить і пише тексти на замовлення. Їй доводиться дуже багато працювати. Олександра не відмовиться від замовлення, хоча вже над чимось працює. Вона весь час зайнята.
– Фріланс – робота специфічна: відмовишся раз, а вдруге можуть вже й не запропонувати, знайдуть для себе когось іншого, – розповідає Олександра. – Кожного замовника треба цінувати.
З сином Валентини Степанівни Олександра в шлюбі вже вісім років. Обоє працюють, взяли квартиру в кредит. Він пропадає в офісі, а вона – вдома. Намагаються скоріше виплатити, їм залишилося зовсім небагато.
Останній місяць у Олександри дуже багато роботи. Доводиться працювати навіть ночами. Збіглося відразу два відповідальних замовлення. Олександра і без того не любителька всяких прибирань, а зараз зовсім нічого по дому не робить.
– Як так можна? – обурюється Валентина Степанівна. – Наскільки б не була зайнята, але ж вона встигає поїсти, випити чаю, одягнутися. Не так багато часу потрібно, щоб посуд помити. Сміття винести – дві хвилини. А якщо все відразу на місця складати, то порядок у всьому буде. Застелила ліжко – вже в кімнаті добре. Посуд після їжі в посудомийку відправити, а кухоль сполоснути і на поличку поставити. Як можна в такому бардаку жити? Адже, коли чисто, і працюється краще!
Валентина Степанівна обурена, що невістка розвела вдома бардак і не соромиться.
– Я ж попередила, що загляну, – каже Валентина Степанівна. – У неї був тиждень. Вона сама мене до себе запросила. Я хотіла відпочити трохи у них, полежати, чаю випити у них. Перепитала кілька разів, чи зручно їм, чи не заважатиму. Олександра без роздумів відповіла, що можна приїхати.
– Вона могла і забути. Запрацювалася і не встигла прибрати?
– Не могла вона забути. Я їм ввечері напередодні дзвонила. Просто невістка і не збиралася прибиранням займатися.
Олександра і правда не збиралася займатися прибиранням перед візитом свекрухи. Впустила свекруху в квартиру, попросила вибачення, що не прибрано, тому що занадто багато замовлень зараз навалилося. Включила чайник, звільнила стіл від брудного посуду, знайшла чисту чашку, запропонувала присісти і відчувати себе як вдома.
Потім ще раз попросила вибачення, що змушена знову піти і сісти за роботу.
– А я в молоді роки, – згадує Валентина Степанівна, – була любителькою прибирань. Адже раніше роботи по дому було більше. Одне прання забирала багато часу і сил. Не було і засобів миючих сучасних, все робили з господарським милом. Однак, коли до мене в гості збиралася свекруха, я прибирала щоразу. Мені було б дуже соромно, якби вона побачила таку гору посуду і розкиданий одяг.
Валентина Степанівна підійшла до посуду і взялася до роботи. Через три з половиною години вона закінчила прибирання кухні, попрощалася з Олександрою і вирушила додому. Зайнята невістка кивнула на прощання і не звернула увагу на зміни в квартирі.
Валентина Степанівна повернулася додому дуже розчарованою. До речі, чоловік Олександри не захотів поприбирати, хоч знав, що до них прийде мама. Але ж слово про сина свого вона нічого не сказала. Він додому пізно повертається, а дружина цілий день там, от нехай і прибирає.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
