Я повернулася в Італію, не зважаючи на те, що мені 70 років, і вже час самій відпочивати, а не літніх італійців доглядати.
Все через мою дочку, а якщо точніше, то через мою необачність, адже своїй дитині я вірила як собі.
Любі моїй 48 років, і все, що я заробляла протягом 22-х років в Італії, я відсилала доньці, бо сподівалася, що коли я повернуся, то буду жити разом з нею.
Та й, чесно кажучи, я заради неї і поїхала, бо дочка розлучилася з чоловіком, повернулася до мене з дитиною, і я просто зрозуміла, що це мій обов’язок – їм допомогти.
За гроші, які я висилала додому, дочка збудувала будинок, з розрахунку, що ми обидві будемо в ньому жити.
Потім Люба захотіла автомобіль, і я купила їй машину Toyota, з салону! Гроші були, а для дочки мені не шкода!
Внучка підросла, я оплатила їй навчання в медичному університеті, а це немалі гроші!
Рік тому я внучці квартиру купила, вона з хлопцем своїм розписалася, то ж відразу стали жити окремо.
Дочка моя всі ці роки спокійно користувалася моїми грошима, я її жодного разу не попросила звіт за витрачені кошти дати, як мені радили інші жінки-заробітчанки.
Та й Люба весь цей час не працювала, мала час від часу якісь підзаробітки, але утримувала її я.
Мені б тоді вже почати хвилюватися треба було, але я спокійно ставилася до того, що дочка ніде не працює, адже в селі роботу важко знайти.
Єдине, про що я просила доньку, щоб вона якусь суму щомісяця відкладала, аби у нас була якась заначка, адже коли я повернуся, то треба буде за щось жити.
Люба мене запевняла, що все добре буде, тому я і далі спокійно собі працювала, а гроші їй висилала.
Але коли я цього року приїхала на свята додому, мене чекало два сюрпризи.
Перший – ніяких грошей Люба не склала, каже, що життя дуже дороге.
А другий – вона привела додому чоловіка! Я знаю його, він з нашого села, практично мій ровесник, вже пенсіонер, який ніде не працює.
Питаю дочку – навіщо їй таке щастя, а вона каже, що любить його!
Новоспечений зять обіцяє мене мамою називати, мені від цього аж смішно стало!
От що мені робити?
Повернулася я в Італію, в мене зараз нарешті гарна робота, ще трохи попрацюю, а там видно буде. Може якраз ще встигну собі на невеличку квартиру заробити.
А дочку я попередила, що більше жодного євро їй не дам, нехай тепер разом з своїм чоловіком думають, де брати гроші.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
