fbpx

Я просто собі не уявляю, як би жили донька з зятем, якби не мої заробітчанські гроші. Все, що я заробляю в Італії, я висилаю їм, і навіть цього їм не вистачає. Зять мій, хоч і працює, але не зрозуміло куди діває свої гроші. Донька не перестає мені на нього скаржитися. А діти ростуть, їм постійно щось треба. От чесно, якби не я, вони б усі пропали. Тепер я розумію, що прийняла правильне рішення, коли вирішила їхати в Італію на заробітки

Коли моя донька вийшла заміж, я відразу побачила, що щастя там не буде, бо зять з нашого села, і його добре знаю.

Валерій на 6 років старший за мою доньку, і увивався біля неї ще як вона школу закінчувала. Я його відганяла скільки могла, але потім Юля стала дорослою і сама зробила свій вибір.

На весіллі своєї єдиної доньки я плакала, бо не хотіла цього шлюбу, але мене ніхто не питав.

Валерій прийшов жити до нас, а я вирішила, що в Італію на заробітки поїду, щоб цього всього не бачити.

– Мамо, ну чому ти вирішила, що Валерій буде поганим чоловіком? – все питала мене Юля.

А я не знала, що їй відповісти, бо просто так відчувало моє серце.

І я не помилилася, на жаль. Зараз минуло 18 років. У Юлі з Валерієм троє діток, всі дівчатка, віком 17, 12 і 8 років.

Я просто собі не уявляю, як би вони жили, якби не мої заробітчанські гроші. Все, що я заробляю в Італії, я висилаю їм, і навіть цього їм не вистачає.

Зять мій, хоч і працює, але не зрозуміло куди діває свої гроші. Донька не перестає мені на нього скаржитися. А діти ростуть, їм постійно щось треба.

От чесно, якби не я, вони б усі пропали. Тепер я розумію, що прийняла правильне рішення, коли вирішила їхати в Італію на заробітки.

За мої заробітчанські гроші ми і будинок наш відбудували трохи, і діти не голодні і одягнені ходять.

А зять навіть дякую не сказав мені ніколи, навпаки, якщо я щось кажу, то він мені відповідає – не дай, і не лай.

А як тут не дай, якщо внучки вже підросли, і вони одягатися гарно хочуть, та й поїсти чогось смачненького.

Я тепер приїхала додому у чергову відпустку, подивилася на все це і за голову схопилася. Старша внучка за рік-два нареченого додому приведе, а донька з зятем ні про що не думають, отак живуть одним днем і чекають, поки я вишлю наступну тисячу євро.

– Кажи своєму чоловікові, нехай щось думає, адже троє дівчат підростає. Я не вічна, та й не можу вам постійно допомагати, мені і про себе треба подумати, адже я за 18 років заробітків жодного євро собі не відклала, – сказала я якось доньці.

А вона не те, що не прислухалася до моїх слів, а навіть образилася. Каже, лишайся вдома з дітьми і моїм чоловіком, а я замість тебе на заробітки поїду.

Та ні, ця ідея мені зовсім не подобається. Я краще вже сама зароблятиму, бо мені в Італії точно спокійніше буде.

Але як все правильно зробити, щоб і доньці допомогти, і собі щось на старість відкласти?

Cпеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube.

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page