Я просто не впізнавала свою маму, вона сумувала постійно, виходила на вулицю і довго з кимось по телефону розмовляла. Одного разу я наважилася спитати маму, що сталося, а вона мені відповіла, що в суботу у нас будуть гості, і тоді я сама все зрозумію. Ту суботу я чекала з нетерпінням, бо бачила, як мама готується, і не розуміла, хто до нас має приїхати. Для сестри мама б так точно не наготовлювала багато, тому я зрозуміла, що ми чекаємо когось особливого. В суботу десь під обід приїхав чоловік, приблизно віку моєї мами, вона нас відразу стала знайомити

Я і подумати не могла, що моя завжди спокійна і турботлива, домашня мама таке вчудить. Вона заміж зібралася, і це у свої 60!

З батьком моїм вони прожили у чудовому шлюбі 35 років, а рік тому тата не стало. Мама це дуже важко пережила, ми з чоловіком тоді її дуже підтримали, бо розуміли, що у неї на душі коїться.

Живемо ми всі в селі, у нас великий будинок. Цей дім в свій час мій батько збудував, але коли я вийшла заміж, то ми з чоловіком дуже багато всього доробили і добудували велику частину. Проте, дім і досі записаний лише на маму.

Ми не мали нічого проти, адже я у мами єдина дитина, то ж і єдина спадкоємиця. Тому з цього приводу я не хвилювалася, адже жили ми всі разом, і ніщо не віщувало біди.

Але на початку цього літа моя мама поїхала в село до своєї сестри. Тітка овдовіла, і їй сумно було одній. От мама і поїхала на кілька тижнів розрадити сестру.

А повернулася аж через 2 місяці, зовсім іншою. Я просто не впізнавала свою маму, вона сумувала постійно, виходила на вулицю і довго з кимось по телефону розмовляла.

Одного разу я наважилася спитати маму, що сталося, а вона мені відповіла, що в суботу у нас будуть гості, і тоді я сама все зрозумію.

Ту суботу я чекала з нетерпінням, бо бачила, як мама готується, і не розуміла, хто до нас має приїхати. Для сестри мама б так точно не наготовлювала багато, тому я зрозуміла, що ми чекаємо когось особливого.

В суботу десь під обід приїхав чоловік, приблизно віку моєї мами, вона нас відразу стала знайомити.

– Донечко, познайомся, це дядько Степан, він тепер з нами жити буде. Я заміж виходжу! Ходімо хутчіш до столу, треба це відсвяткувати! – стала радісно припрошувати нас усіх мама.

Та від почутого мені вже і їсти перехотілося. Мама просто сяяла від щастя, а мене розпирало від злості.

Коли вона пішла на кухню робити чай, я побігла слідом за нею, і попросила, щоб вона пояснила, що за цирк відбувається?

Мама мені зізналася, що коли вона гостювала у сестри, то закохалася в її сусіда. Степан давно вдівець, живе з сином і невісткою. Але має ще двох доньок, які мешкають окремо.

Саме через своє захоплення мама не приїжджала додому, а так довго у сестри була. Тепер же вони з Степаном разом жити вирішили. Нашої думки ніхто не питав, нас просто поставили перед фактом.

Додому Степан уже не поїхав, залишився у нас. Найближчим часом вони планують заяву подавати.

Мій чоловік злиться, каже, що два господарі на одному подвір’ї не уживуться. І я його розумію. Я і сама не рада тому, що у нас тут відбувається.

Як пояснити мамі, що не треба їй цього заміжжя? Як тільки я починаю щось говорити, вона відразу ображається і плаче, каже, що ми її не любимо і не бажаємо їй щастя.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube. 

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page