fbpx
Breaking News
Наречені стояли на рушничку, чекали на батьків. Та вони до РАЦСу так і нe пpийшли. — Ми нe мoжемо вас благословити, сину, бо ти пішов прoти нашої волі. Молодих в хату не пyстили – в чому були, в тому й поїхали на залізничний вокзал
Гpім грянув над Галиною кілька тижнів тому – чоловік оголосив про рoзлучення. Привів молоду кoханку, якій і тридцяти немає! А Галині сорок вісім, і їй – з валізою на вихід. Та жінка не має куди йти і за що жити
– Дружина, яка не може прийняти мого сина, мені не пoтрібна, – заявив чоловік. Світлана зібрала речі і забравши доньку, з’їхала в свою стару квартиру
Коли я поверталася з близнюками з садочка, випадково зіткнyлася з колишнім чоловіком. У нього просто щeлепа відпaла, наговорив мені купу компліментів, розплaкався, дивлячись на малюків. А потім прийшов миритися! Уявляєте? Через три роки пeкла, яке мені довелося пройти одній з двома дітьми
Молитва до Господа за земні та духовні блaга для дітей, яку мaє пpочитaти кoжна мама
Життєві історії
Я прокинулася зранку після весілля: на тумбочці – «Свідоцтво пpо шлюб», а нареченого нема. На весілля пpийшов без запрошення мій кoлишній

Я прокинулася зранку після весілля: на тумбочці – «Свідоцтво про шлюб», а нареченого нема.

– Вийшла я заміж випадково – з залицяльником своїм посварилася, на зло йому, і вийшла, так би мовити. Прокинулася після весілля: на тумбочці – «Свідоцтво про шлюб», а поруч нікого немає.

Я не на жарт злякалася. Адже знала, що вчинила з Своїм Петром не зовсім чесно. Я завжди подобалася Петру, але звернула на нього увагу лише тоді, коли мене кинув мій Іван. Я йшла по дорозі з повними очима сліз. Така заплакана зустріла Петра.

Він вийняв хустку з кишені, витер мої сльози, а потім і каже:

– Виходь за мене. Чоловіком тобі буду, якщо не сподобається – тримати не буду, тільки і ти мені дружиною будь.

От я з розпачу і погодилася. Весілля зіграли через місяць, Петро спішив, щоб я бува, не передумала.

Читайте також: Я завжди думала, що на заpобітках вaжко, та коли повернулася додому, дочка таке втнyла, що краще б я в Iталії зaлишилася

Та Іван вирішив не здаватися, прийшов п’янuй на весілля, покликав мого Петра, щось шептав йому на вухо.

Весілля гуляло, гості веселилися, а наречений весь вечір сидів сумний, щось обмірковуючи.

Зранку я прокинулася, а його немає. Думаю – все, пішов чоловік, тпк я ні дня і не побула дружиною. А все через того клятого Івана. Вміє він життя зіпсувати.

Я вже мало не почала плакати, як дождому повернувся мій Петро, з свіжою випічкою і букетиком польових квітів.

– Я дуже тебе кохаю. Мрію, щоб ти жодного разу не пошкодувала про те, що вибрала мене, а не Івана. Минуле вже в минулому.

З тих пір стільки років, ми як нитка з голкою – все разом: і дітей народили, і вивчили, і одружили, тепер ось онуків чекаємо.

Related Post