fbpx

Я прокинулася вранці і побачила, що чоловік збирає речі. Подумала, що у нього чергове відрядження. – Куди ти їдеш? – запитала я чоловіка. Віктор, не піднімаючи очей, сухо відповів: – Вибач, ми розлучаємося. Я йду від тебе. Я оторопіла від почутого, адже у нас все було добре

У 35 років мене кинув чоловік. Ми з ним були разом 8 років, я народила йому сина. Намагалася бути ідеальною дружиною, але він нічого не оцінив, бо з легкістю мене проміняв на іншу.

Після декрету я хотіла виходити на роботу, але чоловік наполіг на тому, що син ще малий, і потрібно, щоб біля нього хтось був, а няню Віктор принципово не хотів брати.

Грошима чоловік нашу сім’ю забезпечував, але його постійно не було вдома. Повертався Віктор з роботи пізно, і навіть не хотів вечеряти, мився і лягав спати. У нас навіть не було часу, щоб поговорити по душам, бо навіть на вихідних він працював.

Коли я з сином гуляла в парку одна, то заздрила тим жінкам, які разом з чоловіками і дітьми прогулювалися, їли морозиво, не поспішаючи про щось собі говорили.

А я наче і мала чоловіка, але постійно була одна.

Чоловік дуже віддалився від мене, став чужим. Я стала підозрювати, що у нього є інша жінка, але доказів у мене не було. Проте, я бачила, що щось не так, жінки таке відчувають добре.

Віктор зберігав ввічливу дистанцію, але жодного погляду лагідного, ніякої теплоти, ми давно спали в окремих кімнатах.

Якось я наважилася з ним поговорити по душах:

– Ми з тобою нікуди не ходимо. Ти весь час затримуєшся. Я вдома завжди в халаті, а там ти спілкуєшся із доглянутими жінками, – кажу. – Поясни, що відбувається? Я перестала тобі подобатися?

– Не перебільшуй, мене все в тобі влаштовує, – спокійно, але байдуже відповів чоловік.

Тільки його поведінка продовжувала залишатися дивною. Повертався пізно, відразу спати йшов в свою кімнату. Ночами я часто плакала від образи. Чоловік намагався мене переконати, що дуже втомлюється на роботі, і тому саме так себе поводить.

А одного разу він сильно затримався. Я не могла заснути – переживала. Прийшов і без пояснень ліг спати. Вранці все прояснилося.

Я прокинулася і побачила, що Віктор збирає речі. Подумала, що у нього чергове відрядження.

– Куди ти їдеш? – запитала я чоловіка.

Віктор, не піднімаючи очей, сухо відповів:

– Вибач, ми розлучаємося. Я йду від тебе.

Я оторопіла від почутого:

– Це жарт якийсь? Куди ти зібрався?

Віктор ще раз вибачився і більше нічого не пояснював. Двері за ним зачинилися. Він зник з мого життя. А я сіла на підлогу і розридалася.

Я не могла зрозуміти, що я не так зробила? Як Віктор міг залишити мене і нашу дитину?

Мені так стало прикро за себе і за сина. Я ж старалася, робила все для сім’ї.

Виплакавшись удосталь, я пішла скаржитися сусідці, вилити душу, так би мовити.

Сусідка мене вислухала, і сказала, що я не перша і не остання.

– Повір, твоєї вини тут немає. Якщо чоловік захоче піти, то обов’язково знайде причину, і втримати його просто неможливо. А ти тепер для себе живи. Знаєш, яка помста в цьому випадку найкраща? Стань щасливою, і він цього не переживе. Чоловіки ж, коли кидають жінок, вірять, що ті без них пропадуть, а ти доведи протилежне!

Хоч я і не знала, як мені це зробити, але взяти себе в руки мені таки довелося, заради сина.

Я влаштувалася на роботу, стала заробляти. Спочатку було важко, але потім поступово все стало налагоджуватися.

Я стала дбати не лише про дитину, але і про себе: змінила зачіску, почала ходити в салони краси, записалася на спортивні тренування.

Мої знайомі мене не впізнавали, жартували, що розлучення пішло мені на користь.

Через кілька років, ми з чоловіком випадково зустрілися в торговому центрі, він не повірив власним очам, дивився на мене так, ніби вперше бачив.

Син не захотів до нього підходити, я його не налаштовувала проти батька, він сам вирішив, що не хоче з ним спілкуватися.

Після цього випадку Віктор почав мені телефонувати, просив зустрітися. Казав, що скучив і за мною, і за нашим сином, і що хоче повернутися в сім’ю. З другою дружиною у них так нічого і не вийшло.

Але я йому відповіла, що двічі в одну річку не ввійдеш…

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

Шановні читачі, запрошуємо переглянути наші історії на Youtube. 

Будемо вдячні, якщо Ви підпишетеся на наш канал.

You cannot copy content of this page