fbpx
Життєві історії
Я пробувала налагодити з родичами стосунки, зателефонувала їм на Різдво, але вони в гості мене не покликали

Коли не стало моєї бабусі, її квартира за заповітом перейшла нам з братом. Віктор був старший за мене на три роки, він був ще не одружений, а от я вже була заміжня і чекала дитину.

Жили ми у мого чоловіка, тому моя мама вирішила, що квартира мені не потрібна і я маю відмовитися від неї на користь брата. Натомість обіцяли мені колись залишити своє житло.

Але я так не хотіла. Майно чоловіка, це майно чоловіка. А в мене має бути щось своє. Мало, як життя складеться. Я відмовилася послухатись маму і вона дуже на мене за це образилася.

– На нашу допомогу можеш не розраховувати, якщо така вперта, – сказала вона мені.

Я і сама прописалася в спадковій долі і дочку, що народилася, там зареєструвала. І навіть рахунки розділила з братом, щоб платити за комунальні послуги окремо, і ніхто не зміг би мені дорікнути.

Життя з чоловіком у мене не склалося, до нас щодня приходила його мама і роздавала поради, вважаючи, що це її квартира і вона тут господиня. Чоловік завжди був на стороні своєї матері, і щойно дочці виповнилося 3 роки, я вирішила від нього йти. Речі та документи планувала потихеньку переносити до себе в квартиру, благо кімнату я давно зачинила на замок.

Але в квартирі мене ніхто не чекав. Коли я відчинила двері, то зрозуміла, що брат привів туди свою наречену. Мою кімнату вони теж встигли обжити, відчинивши її без мого дозволу.

– Віктор не казав, що він не єдиний власник квартири, я б у житті з ним не розписалася, якби знала, – сказала мені дівчина, коли дізналася, хто я і чого сюди прийшла.

– Послухай, – телефонувала мама, – те, що ти надумала йти від свого чоловіка – твоя справа, особисто мені зять ніколи не подобався. Але чому ти приперлася до брата? Ти та його сім’ю вирішила зруйнувати?

Мама прийшла того ж вечора до нас із пропозицією:

– Іди з дитиною жити до нас із татом, дай братові спокій. Ольга чекає на дитину, їм потрібна вся квартира.

Мені це не підходило і я сказала тверде ні, та й як жити з мамою мені не хотілося. Не описуватиму два дні, які ми провели в одній квартирі з братом та його Ольгою. А на третій дівчина зникла. З речами.

Віктор прийшов пізно ввечері і сказав, що Ольга з ним розлучається, через мене. Мама і брат вважають мене винною у всьому.

А у чому моя вина? У тому, що Віктор був потрібен Ользі, поки вона думала, що має двокімнатну квартиру у власності? У тому, що квартира їй потрібна була більше, ніж мій братик? Адже з’ясувалося, що про дитину була неправда.

Батько зайняв позицію «самі розбирайтеся». Закінчилося все тим, що квартиру ми продали, я купила собі однокімнатну в кредит, з батьками і братом я не спілкуюся. Знаю лише одне: Віктор повернувся жити до батьків, а свої гроші пустив на покупку крутої машини.

Я пробувала налагодити з родичами стосунки, зателефонувала їм на Різдво, але вони в гості мене не покликали, напевно, ображаються ще досі.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page