fbpx
Життєві історії
Я працювала до того як з’явилося дитя. А потім сім’я чоловіка не подарувала нам нічого — ні пелюшки, ні сорочечки. А після до нас став частенько заходити свекор. Він приходив, як до себе додому, кидав свій одяг де попало, я тільки ходила слідом за ним і збирала. Він уважно розглядав мою квартиру. А потім мені зателефонувала свекруха

Я працювала до того як з’явилося дитя. А потім сім’я чоловіка не подарувала нам нічого — ні пелюшки, ні сорочечки. А після до нас став частенько заходити свекор. Він приходив, як до себе додому, кидав свій одяг де попало, я тільки ходила слідом за ним і збирала. Він уважно розглядав мою квартиру. А потім мені зателефонувала свекруха

Мій перший 10-річний шлюб закінчився розлученням. Причина — відсутність дітей. Я дуже хотіла стати мамою, а перший чоловік до останнього відкладав візит до лікаря. За матеріалами

Після розлучення, в компанії друзів, я познайомилася з Дмитром. А через деякий час я зрозуміла, що чекаю дитину. Дмитру про майбутнє батьківство я повідомила, вирішивши для себе, що дитина з’явиться в будь-якому випадку. Я була фінансово незалежна — свій невеличкий бізнес, трикімнатна квартира, машина. Мої батьки живуть окремо.

Дмитро познайомив мене зі своїми батьками. Мені не сильно зраділи, але в «улюблені невістки» я й не просилася, а от з колишньою свекрухою ми дружимо дотепер. Саме колишня свекруха і інші родичі мого колишнього чоловіка першими привітали мене з народженням дитини.

Я працювала, на Дмитра надії не було — у нього нестабільний заробіток. Виходячи заміж, я і не розраховувала на його утримання. Свекри, досить скупі люди, чомусь телефонували і запитували, коли Дмитро заплатить комуналку — адже він прописаний був у них. Але жив він у мене, і користувався тією комуналкою, яку оплачувала я!

На день народження дитини сім’я чоловіка не подарувала нам нічого — ні пелюшки, ні сорочечки, ні брязкальця, в якості подарунка, мені неодноразово була передана зв’язка бананів. Зате повчання посипалися. Ніби у свої 35 я не могла розібратися, що ж робити з дитиною.

А ще після пoлoгів до нас в будинок став частенько заходити свекор. Він приходив, як до себе додому, кидав свій одяг де попало, я тільки ходила слідом за ним і збирала. Він обшарював всі кути, уважно розглянув сантехніку, вилaяв ремонт, хоча у самих свекрів квартира не бачила ремонту років 30: старі шафи, сантехніка тих же часів, штукатурка зі стелі сиплеться. А Дмитро говорив:

«Переїдемо — я такий ремонт забабахаю!». Хоча за той час, що він жив у мене, він навіть цвяха не взяв — не можна було допроситися, сама все робила.

Причина візитів свекра розкрилася через кілька днів. Щасливий чоловік прийшов і повідомив, що його батьки пропонують нам «родинний обмін»: їх трійка на мою трійку. Єдина різниця між квартирами — у свекрів 2 лоджії. А свекри, як обмін відбудеться, продадуть мою квартиру і куплять собі будинок.

— Ні, Дмитре, обміну не буде. Тут я сама собі господиня. А там — ти прописаний, виходить, та квартира — з обтяженням. Нехай вони продають свою квартиру та купують собі будинок хоч на Місяці! — я відмовилася.

Варто було мені відмовитися від такої щедрої пропозиції, як з Дмитром ми розійшлися, а я автоматично стала поганою матір’ю.

Після чергової догaни свекрухи по телефону, я відповіла:

— Добре. Нехай я буду поганою матір’ю, але Ви мене не турбуйте. А якщо є претензії — милості прошу в службу опіки та піклування.

З тих пір пройшло 9 років. За цей час мою дитину свекри жодного разу не привітали з днем народження. Ні листівкою, ні по телефону. Дмитро іноді бачиться з дитиною.

А місяць тому, після стількох років мовчання раптом подзвонила свекруха. І попросила, щоб мою дитину до неї на дачу більше не возили. Об’їдає їх, мабуть, 9-річна дитина. Я у неї запитала — а я тут при чому? Хіба я до неї її воджу? Нехай всі претензії синові своєму пред’являє.

Прикро щоразу на запитання дитини: «Чому мене не люблять дідусь і бабуся?», виправдання їм придумувати. Як дитині прямим текстом сказати «Так, вони тебе не люблять»?

Фото ілюстративне, з вільних джерел

facebook