fbpx
Життєві історії
Я поїхала в Італію заробляти гроші, але натомість ледь не вийшла заміж. Я коли про це своїй дочці розповіла, вона мені каже, щоб я навіть не думала про таке. Але я і без неї це знаю, то треба зовсім розуму не мати, щоб на таке погодитися

Я поїхала в Італію заробляти гроші, але натомість ледь не вийшла заміж. Про таке я навіть ніколи не думала, я заробляти приїхала, а тут мене наздогнала любов.

Мені 54 роки, в Римі я вже 4 роки. Я розлучилася з чоловіком дуже давно, тому своїх двох дітей я ростила сама. Ще раз заміж не виходила, тому що не хотіла, щоб у моїх дітей був інший тато.

До того ж, колишній колишній чоловік хоч і пішов від мене, але про наших дітей він ніколи не забував.

Вдома мені не так вже й погано жилося, у мене була трикімнатна квартира в центрі міста, а також непогана робота в тепленькому кабінеті.

Але потім моє підприємство закрили, я залишилася без засобів для існування, а в 50 років освоювати нову професію вже було трохи запізно.

От подружка мені і нарадила їхати до неї в Італію, пообіцяла навіть роботу для мене знайти.

Мої син і дочка на той час вже були дорослими і самостійними, тому вони залишилися, а я поїхала.

Як і всі заробітчанки, я поїхала, щоб дітям допомогти, житло для них придбати.

Коли я вже влаштувалася в Італії на роботу баданте, то до моєї синьйори став заходити її 55-річний сусід Альберто.

Він нам дуже допомагав, завжди пив з нами каву. Альберто вдівець, має трьох дітей, але вони вже дорослі, і живуть окремо.

Синьйора відразу зауважила, що я сподобалася її сусіду, бо поки мене не було в неї, він до неї не заходив зовсім.

Альберто довго не тягнув, і зробив мені пропозицію. Ну як, пропозицію – він запропонував мені йти з роботи і переїжджати до нього.

Я йому сказала, що піду в його дім лише в якості дружини. Він відповів: «Ва бене».

Але на наступний день він прийшов дуже сумний і повідомив, що ми не можемо з ним одружитися, бо одна з його дочок проти.

Натомість Альберто мені просто пропонує жити з ним, а штамп в паспорті нічого не міняє.

Може для нього і не міняє, але для мене є суттєва різниця.

Що ж це виходить – я буду в нього прибирати, прати, їсти готувати, і все це безкоштовно, за “дякую”, тому що у нас почуття?

Я коли про це своїй дочці розповіла, вона мені каже, щоб я навіть не думала про таке.

Але я і без неї це знаю. То треба зовсім розуму не мати, щоб на таке погодитися.

Я приїхала на заробітки, щоб заробляти, а не бути безкоштовною служницею.

Теж мені, любов… Нащо воно мені?

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page