Я поїхала в Італію заробляти гроші, але натомість ледь не вийшла заміж. Про таке я навіть ніколи не думала, я заробляти приїхала, а тут мене наздогнала любов.
Мені 54 роки, в Римі я вже 4 роки. Я розлучилася з чоловіком дуже давно, тому своїх двох дітей я ростила сама. Ще раз заміж не виходила, тому що не хотіла, щоб у моїх дітей був інший тато.
До того ж, колишній колишній чоловік хоч і пішов від мене, але про наших дітей він ніколи не забував.
Вдома мені не так вже й погано жилося, у мене була трикімнатна квартира в центрі міста, а також непогана робота в тепленькому кабінеті.
Але потім моє підприємство закрили, я залишилася без засобів для існування, а в 50 років освоювати нову професію вже було трохи запізно.
От подружка мені і нарадила їхати до неї в Італію, пообіцяла навіть роботу для мене знайти.
Мої син і дочка на той час вже були дорослими і самостійними, тому вони залишилися, а я поїхала.
Як і всі заробітчанки, я поїхала, щоб дітям допомогти, житло для них придбати.
Коли я вже влаштувалася в Італії на роботу баданте, то до моєї синьйори став заходити її 55-річний сусід Альберто.
Він нам дуже допомагав, завжди пив з нами каву. Альберто вдівець, має трьох дітей, але вони вже дорослі, і живуть окремо.
Синьйора відразу зауважила, що я сподобалася її сусіду, бо поки мене не було в неї, він до неї не заходив зовсім.
Альберто довго не тягнув, і зробив мені пропозицію. Ну як, пропозицію – він запропонував мені йти з роботи і переїжджати до нього.
Я йому сказала, що піду в його дім лише в якості дружини. Він відповів: «Ва бене».
Але на наступний день він прийшов дуже сумний і повідомив, що ми не можемо з ним одружитися, бо одна з його дочок проти.
Натомість Альберто мені просто пропонує жити з ним, а штамп в паспорті нічого не міняє.
Може для нього і не міняє, але для мене є суттєва різниця.
Що ж це виходить – я буду в нього прибирати, прати, їсти готувати, і все це безкоштовно, за “дякую”, тому що у нас почуття?
Я коли про це своїй дочці розповіла, вона мені каже, щоб я навіть не думала про таке.
Але я і без неї це знаю. То треба зовсім розуму не мати, щоб на таке погодитися.
Я приїхала на заробітки, щоб заробляти, а не бути безкоштовною служницею.
Теж мені, любов… Нащо воно мені?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
