fbpx
Життєві історії
Я поїхала в Італію в 37 років, і майже відразу вийшла там заміж. Зараз мені 54 роки, з Патриціо у нас спільних дітей немає, але мою дочку і моїх внуків він привіз до себе

Ми з моїм чоловіком приїхали додому в кінці грудня. Патриціо дуже любить їздити в Україну, йому подобаються і наші люди, і наша культура.

Єдине, що його вражає, це те, як ми накриваємо святкові столи в три шари.

У них в Італії  святкування проходять значно скромніше, я сама в цьому переконалася, бо живу тут вже 17 років.

Поїхала я на заробітки, але життя моє повернуло в Італії в іншу сторону.

Я потрапила в Італію в 37 років, і майже відразу вийшла там заміж, хоча цього я не планувала.

На той час я була розлучена, і в мене була 16-річна донька, яка залишилася з моєю мамою вдома.

Зараз мені 54 роки, з Патриціо у нас спільних дітей немає, але мою дочку і моїх внуків він привіз до себе. Він сам так захотів.

П’ять років тому дочка мені зателефонувала і в розпачі розповіла, що вона дитину чекає, а наречений відмовився одружуватися з нею.

Я заспокоїла доньку, сказала, щоб вона не хвилювалася, і що разом ми щось придумаємо.

Я не знала, як про це розповісти своєму чоловікові, але коли наважилася, то Патриціо відразу сказав, нехай дочка приїжджає в Італію, вона тут народить, а далі буде видно.

Ми так і зробили, дочка приїхала до нас. А коли вона була вже на 8-му місяці, то її наречений щось обдумав собі, і приїхав до нас в Італію, зробив їй пропозицію.

Дочка його пробачила, вони з дитиною повернулися в Україну, я купила їм квартиру, і вони стали там жити.

Через рік дочка народила ще одну дитину.

Коли в Україні почалася війна, зять добровольцем пішов воювати.

А мій чоловік відразу сказав, щоб дочка з внуками їхала до нас.

Більше того, Патриціо сам особисто поїхав за ними в Україну і привіз їх в Італію.

Тепер дочка з внуками живе з нами. Мій чоловік дуже добре до них ставиться.

Патриціо – далеко не бідна людина, він непогано заробляє. І, треба сказати, він не жадібний.

Коли він на власні очі побачив, що твориться у нас в Україні, і як героїчно українці захищають свою землю, він настільки цим захопився, що почав передавати власні кошти на армію.

Приїхали ми зараз в Україну, і перше, що він зробив, це віддав тисячу євро на потреби армії.

Зятем нашим він захоплюється, часто говорить з ним по телефону, питає, що хлопцям треба, і передає на фронт.

Я дуже люблю свого чоловіка. Таких, як він, дуже мало! Вважаю, що мені з ним дуже пощастило.

Усі разом ми віримо в перемогу!

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page