fbpx
Breaking News
Минуло 20 років. І так стaлося, що дружина старіє швидше, ніж я. Вона це не помічає, а ось нові знайомі навіть не вірять, що ми ровесники. Уже кілька місяців триває мій рoмaн з колегою по роботі, яка молодша за мене на 17 років. Вона вже стала натякати мені, що не збирається довго перебувати в статусі кoхaнки. Сьогодні я вирішив все їй розповісти
Цю молитву пoтрiбно читати у важкі хвилини життя: Господь зaвжди приходить на допомогу до тих, хто щиро просить
Вчителька повернулася до вікна, та дивилася в нього ледве стримуючи сльози, потім повернулася до хлопчика і сказала: — Ти вже чув цю історію? — Ні, не чув! Але мама перед cмеpтю, те саме сказала татові
І ось настав день весілля, Ірина Петрівна і Ігор Олексійович приїхали в кафе десь за годину до того, як туди повинні були приїхати молодята з гостями та свати, подивитися як накриті столи і зустріти гостей. Столи були вже наполовину заставлені готовими стравами, як рaптом Ігор Олексійович побачив, як один з офіціантів ніс на стіл тарілки з червоною ікрою. І тyт свати не втpимaлися
Я, коли готувала вперше цей салат, і не думала, що він створить такий фуpор за святковим столом. Смaкота неймoвірна!
Життєві історії
Я поїхала в Ітaлію на рoботу, а вийшлo так, що спoчатку я влaштувала своє oсобисте жuття, а пoтім і моя донька вuйшла зaміж в Ітaлії

Якби ще 3 роки тому мені сказали, що у мене в житті так все зміниться, я б щиро не повірила, тому я хочу розповісти Вам свою історію.

Я з чоловіком розлучена дуже давно, коли дочці було 3 роки, зараз їй 30. Мені 53 роки, я жінка, що відбулася. В тій сфері, де я працювала, я досягла успіху, була начальником відділу страхової компанії. Маю квартиру, дачу, машину, тільки особистого щастя якось не вистачало. Був чоловік, але пов’язувати з ним життя, я не наважувалася, напевно, просто не любила.

Все б нічого, але мене дуже турбувала дочка, вірніше те, що вона ні з ким не зустрічається. Саме невлаштованість в особистому житті мене підштовхнула до того, щоб намагатися знайти роботу і виїхати. Я вважала, що якщо дочка залишиться одна, вона буде більш самостійна і вільна в своєму виборі і, можливо, шанс влаштувати своє життя у неї значно підвищиться.

Думаючи так, я стала вирішувати, куди ж поїхати і так як раніше неодноразово бувала в Італії туристкою, зупинилася на цій країні. Звичайно, я розуміла, що бути туристом і жити, працюючи в Італії, це абсолютно різні речі. Враження про країну і людей залишилося від моїх поїздок дуже гарне, тому вирішила все-таки, що хочу в Італію.

Мене, звичайно, бентежило не знання італійської мови. В житті я напориста, цілеспрямована і, думаю, не слабка людина, тому знала, що, доклавши сили і занурившись в середовище носіїв мови, я освою його. Дзвонила в кілька агентств, що займаються працевлаштуванням в Італії, і не пошкoдувала про це. Протягом трьох тижнів йшло оформлення документів для роботи в Італії, потім я приїхала до Італії, в Неаполі мене зустріли, забезпечили житлом, багато розповідали, що і як, підбирали роботодавця, організовували для мене співбесіди.

Читайте також: Батьки були нe прoти, щоб Олеся pано вuйшла зaміж – кавалер з багатої сім’ї. З пoявою на світ близнючок, мати нaказала Христі розpахуватися з роботи і няньчuти плeмінниць. Так, ніби це не Олеся, а вона їх нарoдила. У щоденних клoпотах Христина й не задyмувалася над тим, що всі її подруги давно мaють сiм’ї. Івана зустpіла в свій найгіpший дeнь. Він багато рoків пpацював на будoві у Португалії. Тепер має невеликий бiзнес, хoлостяк

Почала працювати в сім’ї, доглядати за жінкою, якій під 87 років, вакансія “баданте”, тобто українською просто компаньйонка. Звичайно, спочатку було дуже складно, а часом навіть не згадаєш без сміху ситуації, які складалися, адже я не знала італійської мови, вона не знала української.

Я посилено, використовувала кожну вільну хвилину, вчила слова і, що гріха таїти, моя господиня дуже терпляче весь цей час ставилася до мене, часом допомагаючи освоїти мову, адже в минулому вона була викладачем італійської мови. Я знала, що десь в  місті в якому я жила, є клуб, де збирається українська діаспора. В один з вихідних днів, а було це в переддень Різдва, я вирушила шукати адресу, яку мені підказали знайомі і, чесно кажучи, заблукала.

Уже вечоріло, на вулиці людей майже немає. На перехресті у випадкового перехожого запитала, чи знає він вулицю, яка мені потрібна, він підказав мені як туди пройти, запитавши, що мені там потрібно. Я пояснила, що потрібно потрапити в клуб, на що він мені відповів, – адже сьогодні свято і можливо там ні кого не буде. Я пояснила, що мені важливо знати, як туди дістатися, щоб наступного разу, знайти потрібну адресу без проблем.

Звучить банально, але він запропонував мене провести туди, звичайно, коли ми прийшли, двері були зачинені і нікого там не було. Чоловік провів мене додому, він виявився приємною доброзичливою людиною, ми з ним почали по-дружньому зустрічатися в мої вихідні дні, а через місяців 7 він запропонував переїхати до себе і жити разом. Був він самотній, діти дорослі, живуть окремо зі своїми сім’ями.

Влітку моя дочка приїхала до Італії у відпустку і коли ми всі разом відпочивали на узбережжі Тоскани, познайомилася з прекрасною людиною, чоловіком, який через кілька місяців зробив їй пропозицію. Він в захваті від моєї дочки і в кінці року у мене з’явиться внучка.

Я щаслива і щаслива подвійно, тому що влаштувалося не тільки моє життя, а й життя моєї дочки. Я спробувала викласти мою історію гранично коротко, я не кажу, що все було дуже безхмарно і легко, але все можна при бажанні подолати, навчитися нової професії, якої нас ніхто не вчив, освоїти мову, якою ніколи раніше не говорив, зрозуміти звичаї і підвалини зовсім чужої країни, яка мені стала рідною і люди, яких я там зустріла, допомогли мені знайти щастя і душевний спокій.

Милі жінки, не пізно змінити своє життя ні в якому віці, треба тільки цього дуже захотіти і дуже самій постаратися.

Ксенія, 53 роки.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Related Post