Мені 38 років, я заміжня, маю двох діток. Живемо ми з чоловіком окремо, в його квартирі.
Я з дуже небагатої родини, мама мене виховувала сама. Коли мені було 5 років, батько вирішив розлучитися з мамою і просто вигнав нас з своєї квартири.
Багато років ми скиталися по знімних помешканнях, нам тоді було дуже важко. Але допомоги від батька не було ніякої.
Він раз в пів року присилав мамі якусь мінімальну фіксовану суму на мене, і на цьому все.
Батько відразу після розлучення продав свою квартиру і переїхав в інше місто на постійне проживання. Там у нього була жінка, через яку він пішов від нас, і згодом з нею одружився.
Нам з мамою жилося дуже важко, але попри все я отримала вищу освіту, влаштувалася на роботу, і тепер вже сама стала допомагати мамі.
Потім я вийшла заміж, і про своє важке дитинство намагалася і не згадувати.
На жаль, мами моєї не стало ще 5 років тому. Я робила все, щоб її врятувати, але хвороба виявилася сильнішою.
А нещодавно в моєму житті знову з’явився мій батько.
Я поверталася з роботи, і побачила на лавочці біля під’їзду чоловіка, він виглядав дуже погано.
Не встигла я запитати, може йому чим допомогти, як він сам кинувся до мене:
– Донечко, це я, твій батько!
Я нарешті пізнала в цьому недоглянутому чоловікові свого тата. Він дуже змінився, постарів, сказав, що йому потрібна моя допомога.
Я запросила його до себе, нагодувала, а потім відразу викликала швидку. Батька відвезли в лікарню. Я все оплатила, і з гіршого ми його витягли.
Але зараз з’явилася нова проблема – батькові нема куди йти.
Тоді він продав свою квартиру, а гроші з своєю новою дружиною вони витратили. Коли батько захворів, вона просто його виставила за двері (зробила те, що колись він з нами зробив).
Батько проситься, щоб я його до себе прийняла. А я не знаю, як мені правильно поступити.
В мене є однокімнатна квартира, яку я в свій час для мами купила. Зараз там живуть квартиранти.
Я могла б попросити їх з’їхати і заселити туди батька. Але чи варто це робити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.