З Ларисою ми разом вже 8 років, у неї це не перший шлюб. Коли ми зустрілися, вона вже була розлученою. Зустрічалися ми недовго, через кілька місяців я зробив пропозицію і Лариса погодилася. Після нашого весілля постало питання – де нам жити. До моїх батьків Лариса йти не хотіла, тому що вважала, що чоловік має її забезпечити житлом.
Ми жили на знімній квартирі, єдиним виходом купити свою квартиру, було їхати за кордон на заробітки. Я знайшов знайомих, які допомогли мені виїхати і знайти роботу. Додому приїжджав рідко, хотів пошвидше назбирати необхідну суму. І ось рік тому ми переселилися у власну квартиру. Я думав уже не їхати на заробітки, але дружина наполягла, бо хотіла зробити гарний ремонт в квартирі.
Коли ремонт був зроблений, Лариса сказала, що нам треба думати про покупку автомобіля, тому я знову поїхав на роботу. Весь цей час дружина сиділа вдома без роботи, займалася, як вона казала, хатніми справами. Я нічого не мав проти, адже я люблю свою дружину і не хочу, щоб вона втомлювалася.
Але нещодавно сталося те, що повністю перевернуло моє життя – я дізнався, що дружина мене не любить, що любить вона все ще свого колишнього чоловіка, з яким розлучилася багато років тому, а я для неї, як вона сказала, хороший, золотий і їй зі мною добре, її все влаштовує.
Дізнався випадково, почувши її розмову з подругою. Я повернувся додому швидше, дружина якраз розмовляла з подругою по телефону. Розмова була настільки захопливою, що вона навіть не помітила, що я зайшов. В розмові вона сказала, що не збирається народжувати мені дітей, так як мене вона не любить.
Як жити з усім цим не знаю. З дружиною ми таки поговорили, вона намагалася виправдатися, сказала, що любить, а її слова це про минуле, що коли починали зустрічатися – не любила, а зараз любить.
Начебто дрібниця, але у мене ніби крила обірвалися і руки опустилися. Пропало всяке бажання щось робити і рухатися далі. Не знаю чому вірити і як з цим жити. Ось такий я, виявляється, золотий і зручний. Напевно, і мої почуття їй не потрібні, а я весь час щось їй доводив і говорив, як багато вона для мене значить, і як я її люблю.
Доводив свою любов не тільки на словах, але і на ділі. Що мені робити? Відпустити і дати знайти людину, яку вона полюбить сильніше, ніж колишнього і тим більше мене? Для мене це все дуже складно і я не знаю що робити. Просто не знаю. Може і справді варто розлучитися, щоб не затягувати цю ситуацію? Чи я таки щось неправильно зрозумів?
Фото ілюстративне – freepik.
