fbpx
Життєві історії
Я повернулася з заробітків додому і стала кликати жити до себе дітей, але вони обоє категорично заявили, що жити в селі не будуть. Я сподівалася, що коли ми добудуємо наш будинок, хтось з дітей – син чи дочка, перейде жити до нас, але так не сталося

Про власний будинок я мріяла все життя, але вдалося нам його збудувати аж тепер, коли нам з чоловіком вже під 70.

Я вийшла заміж рано, в 19 років, а в 20 вже народила доньку.

Згодом у нас з’явився і синочок, ми з чоловіком були щасливі, що маємо і хлопчика, і дівчинку.

Коли ми відсвяткували 30-річчя нашого шлюбу, я вирішила їхати на заробітки в Італію.

Адже весь цей час ми жили в нашій трикімнатній квартирі, а я не переставала мріяти про будинок.

У мого чоловіка, що називається, золоті руки, він все вміє робити, тому ми суттєво зекономили на майстрах.

Я висилала чоловікові заробітчанські гроші, а він за них будував будинок, при чому, все робив своїми руками.

Будівництво тривало довго, більше 15-ти років, але за цей час я зробила доньці весілля.

Також була змушена зробити капітальний ремонт в нашій квартирі, а це теж дуже дорого коштує.

Нарешті, наш будинок був збудований, але я хотіла ще його гарно облаштувати, щоб все було якнайкраще, тому сказала чоловіку, що мушу ще рік-два попрацювати, щоб заробити на меблі і техніку.

Квартира поки за документами належить нам, але ми її залишили дітям, там живе дочка з зятем і онуком, а також з ними залишився жити і мій син.

Я сподівалася, що коли ми добудуємо наш будинок, хтось з дітей – син чи дочка, перейде жити до нас.

Але так не сталося!

Я повернулася з заробітків додому і стала кликати жити до себе дітей, і яким же було моє здивування, коли вони обоє категорично заявили, що жити в селі не будуть.

А яке ж це село? Так, окраїна міста, але що тут такого? Зате природа, свіже повітря, своє подвір’я!

Хіба в міській квартирі можна відчути всю цю красу?

Але переконати в цьому своїх дітей я не можу, вони обоє хочуть жити в тій нашій квартирі.

У дочки аргумент – моєму внуку буде далеко добиратися до навчання.

Син у мене неодружений, кажу йому, щоб він переїжджав до нас.

Не хоче теж!

Отаку маю на старість проблему: обоє дітей хочуть жити в квартирі, а в будинку ніхто.

Що мені робити, як поділити дітей майном, щоб було по-чесному і справедливо?

Та й самі ми жити не зможемо, адже ми вже літні люди, нам самим скоро буде потрібна допомога.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page