Ми живемо в домі у свекрухи і вона вічно мене критикує, не любить, і завжди намагається перетягнути мого чоловіка на свою сторону. Але останнім часом в нашій родині більш-менш запанував мир.
Якось на днях, вранці я, як зазвичай встала, приготувала чоловікові сніданок. Провела його на роботу, потім зайнялася прибиранням і дітьми. У той момент, коли я розбирала білизну, до мене підійшла свекруха і почала дивитися, що я роблю.
– Антоніно, а ти не хочеш з дітьми погуляти? Чого вони у тебе весь день вдома сидять! – сказала раптом свекруха.
– У мене є ще багато роботи – мені ще білизна треба допрати, обід приготувати, – відповіла я, зітхнувши.
– Теж мені знайшла проблему. Іди, обід я сама зварю, а білизну пізніше допереш, – запропонувала свекруха.
Я з вдячністю подивилася на неї і подумала, що не така вже вона й погана. Швидко зібралася, одягла дітей і пішла з ними в парк, недалеко від будинку. Ми і з гірки покаталися, і на гойдалках були, і морозиво поїли, і в піску покопалися, і просто побігали. Потім розмовляючи і розглядаючи кожен кущ і камінчик, повільно пішли до дому.
Біля будинку ми ще трохи погуляли і нарешті зайшли додому. Виявилося, що ми прогуляли майже три години, уже вечоріло. Тому я спочатку помила дітей і нагодувала, потім відвела їх в кімнату трохи пограти, а сама пішла на кухню, подивитися, що робить свекруха. На мій подив за столом сидів мій чоловік і їв плов. Навколо нього клопоталася свекруха.
– О! З’явилася! – вигукнула свекруха.
Чоловік сердито насупив брови.
– Де ти була? – запитав він сердитим голосом.
– Я з синами гуляла, – відповіла я, перевівши здивований погляд на свекруху.
Та хитро примружилася і єхидно посміхнулася.
– А чому ти по дому нічого не зробила? – запитав чоловік, – мама сказала, що все кинула і пішла, а їй самій довелося готувати обід і білизну прати.
– Але Ви ж самі мені запропонували? – обернулася я до свекрухи.
– Я ж не думала, що ти на цілий день підеш, – сказала свекруха, хитро посміхаючись.
Я, ледь стримуючись, повернулася до чоловіка, але він вже поїв і встав з-за столу.
– Щоб більше таке не повторювалося, – сказав мені він, – ти мене зрозуміла?
–Так, – прошепотіла я, опустивши голову. Коли він вийшов, я подивилася на свекруху.
– Що? – підвела вона намальовані брови.
– Ви ж самі запропонували, а білизну сказали пізніше допрати, – обурилася я.
– Запропонувала, але і ти сама повинна думати, – знизала свекруха плечима, – спочатку справи, а потім вже гулянки. Уроком тобі буде!
І свекруха вийшла з кухні. Щоб заспокоїтися, я почала мити посуд. Урок я винесла тільки один – нікому не можна вірити, навколо дуже багато підлих людей. Сумно, адже чоловік повірив своїй мамі, а не мені.
Фото ілюстративне – newphoenix.
