Я прожила життя з нелюбимим чоловіком, просто так склалися обставини. А тепер у мене з’явився шанс все виправити, та мої діти виявилися проти.
Мені 57 років, у мене двоє дітей – син і донька, у обох вже є власні родини.
Рік тому не стало мого чоловіка, з яким я прожила 30 років. Заміж за Василя я вийшла доволі пізно, після невдалих стосунків з одруженим чоловіком.
Павла я справді любила, і спочатку я не знала, що він має сім’ю, він не говорив мені нічого.
Коли я дізналася, що у нього є дружина і діти, я відразу пішла від нього, навіть переїхала в інше місто до своєї тітки.
Тітка мені порадила виходити заміж за якогось хорошого чоловіка, створювати сім’ю, і жити як всі, а про Павла назавжди забути.
Я так і зробила – зустріла Василя, вийшла заміж, народила двох діток, от тільки полюбити свого чоловіка я так і не змогла.
Прожили ми з ним добре, я з повагою завжди до нього ставилася, він навіть ніколи ні про що і не здогадувався.
Рік тому я овдовіла, і зараз живу сама, бо діти мають окреме житло.
А нещодавно до мене на подвір’я чоловік незнайомий зайшов. Я коли придивилася до нього, то аж присіла. Це був Павло. І знайшов він мене для того, щоб сказати, що він з дружиною розлучився і хоче до мене повернутися.
Від несподіванки я не знала, що й сказати. Чи жарт, ми ж з ним не бачилися 30 років, кожен з нас своїм життям жив. А тут, враз, він з порогу каже, що хоче, щоб ми зійшлися.
Павло весь цей час слідкував за мною, і не хотів влізати в мою сім’ю. Але коли дізнався, що я тепер одна, вирішив, що це його шанс. Діти виросли, тому біля дружини його вже нічого не тримало.
– Життя одне у нас, – сказав Павло. – І минає воно швидко, тому я не хочу прожити його не з тією людиною.
Ці слова і мене зачепили, адже саме так я і жила останніх 30 років, наче не своє життя проживала.
Я трохи подумала, і погодилася на пропозицію Павла. Зараз ми з ним живемо разом в моєму будинку.
Скажу вам чесно, мені так добре на душі ще ніколи не було. Ми з ним все разом робимо, я нарешті відчула себе щасливою!
А от мої діти мене не зрозуміли, вони відверто мене засуджують, мовляв, за татом лише рік минув, а я вже іншого чоловіка в дім привела.
– Навіщо тобі це на старість? – запитала мене донька.
– Ти зрадила батька, – сказав син.
Мені прикро, що у дітей саме така реакція. Але я не вважаю, що я зробила щось погане. Та й про яку старість вони кажуть, адже мені всього лиш 57 років.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
