fbpx
Життєві історії
Я попросила у свого чоловіка в подарунок на 8 березня салонне фарбування волосся, адже до того, мені фарбувала його завжди мама. Потрібно на це 600 гривень. Чоловік сказав, що жінка, яка сидить в декреті, має економити на всьому, думати про добробут сім’ї, а не лише про себе. Сказав, що 8-го піде до мами, вони з сестрою і без подарунка йому будуть раді

Ми з чоловіком Антоном одружилися 3 роки тому, і приблизно через півтора року після цього у нас народився малюк. Раніше я намагалася ні від кого матеріально не залежати, і у чоловіка грошей ніколи не просила. Швидше навіть навпаки – платила з ним навпіл за орендовану квартиру, купувала частину речей і продуктів додому.

Але після того як я вийшла в декрет, бути самостійною у мене зовсім якось не виходить. Останнім часом наші з чоловіком стосунки сильно зіпсувалися, і мені здається, що причина головним чином полягає саме в цьому.

Чоловік спочатку просив мене не поспішати з дітьми, і почекати, поки ми встанемо на ноги, але вийшло вже так, як вийшло. Не можу сказати, що ми з Атоном дуже бідні, але тепер, з появою дитини і відсутністю роботи у мене, завжди доводиться економити. У мене декретні виплати невеликі, тому живемо в основному на зарплату лише мого чоловіка.

Я розумію, що утримувати на собі сім’ю з трьох осіб йому складно, і тому намагаюся нічого зайвого собі не купувати – доношую старі речі, які були куплені ще до того, як я народила дитину.

Іноді мені допомагають батьки – дають мені гроші на теплі речі або сестра передає щось зі свого старого одягу. Косметикою я майже не користуюся, манікюр роблю собі сама. Загалом, як мені здається, я всіма силами намагаюсь, навіть перебуваючи вдома з дитиною, не сидіти на шиї у Антона.

Чоловік грошима розпоряджається трішки вільніше – може витратити якусь суму на зустріч з друзями, або на покупку чергового гаджета, в той час я ходжу зі старим телефоном, у якого розбитий екран. Намагаюся до цього ставитися лояльно, і якщо у нас немає великої потреби в грошах – нічого йому проти цього не кажу.

Нещодавно я вирішила себе порадувати – скоро 8 березня, і я попросила у чоловіка в якості подарунка салонне фарбування волосся, до цього мене завжди фарбувала мама. Ця процедура коштує трохи дорожче 500-та гривень, що за сучасними мірками не так вже й дорого. Однак, коли мій чоловік почув це побажання, то був дуже незадоволеним. За його словами я надивилася телевізора і хочу бути схожа на якусь модель, яких там показують і замість того, щоб піклуватися про добробут сім’ї, я думаю тільки про себе.

Коли я нагадала Антону про те, що до декрету я доглядала за собою і одягалася набагато краще, а також що якби мені не довелося цілими днями няньчитися з малям, то я не стала б у нього просити ні копійки, він назвав мене «корисливою і невдячною».

Тепер мені ні свята, ні подарунка не хочеться. Так і сказала про це чоловікові. Антон сказав, що на 8 тоді піде до мами та сестри, вони завжди йому вдячні.

Невже я нічого не варта для нього, чи тих 500-600 гривень такі великі гроші? Я вперше попросила щось для себе за останній час.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – uainfo.

facebook