fbpx
Життєві історії
Я попрoсила свoго хлoпця кyпити пpодукти дoдому. Вiн пpиїхав до мeне з їжею в кoнтейнерах, яку пpиготувала йoго мaма

Я попрoсила свoго хлoпця кyпити пpодукти дoдому. Вiн пpиїхав до мeне з їжею в кoнтейнерах, яку пpиготувала йoго мaма

Нещодавно познайомилася з хлопцем. Я живу одна, а він поки з батьками. Почали зустрічатися. Начебто хлопець непоганий: турботливий, добрий. Правда, трохи розсіяний. Джерело

Але ось останнім часом мене не особливо став влаштовувати подібний розклад подій. Ми гуляємо по місту, ходимо разом в кіно, на виставки або кафе. За все платимо навіть не навпіл, а саме з таким розрахунком, хто що собі брав.

Якщо чесно, мій герой-кoxанець їсть далеко не як дюймовочка. А так, як його візити стали відбуватися все частіше, то і холодильник у мене почав занадто стрімко порожніти. Через деякий час мене така ситуація почала вже напружувати. Це при всьому тому, що справа у нас йде до спільного проживання. Батьків ми вже встигли познайомити.

Я порадилася з подружками з приводу того, чи нормально буде попросити його купити продуктів додому. Вони в один голос підтримали мене і сказали, що нічого поганого не станеться, якщо я поговорю з ним по душам. Може, хлопець мій не так кмітливий, щоб здогадатися про це.

Міша сприйняв моє прохання цілком адекватно. Погодився, що це не зовсім нормальна ситуація, але він про це навіть не подумав. Обіцяв виправитися.

Читайте також: Oдного суботнього ранку у Надійчиній квартирі прoлунав дзвiнок. Кoлишня пoдруга прoсила стaти xресною матір’ю для сина. Тоді Сергій вiддав пеpевагу Наді, але Оксана закоxалася тaкож. Надя пoчала мрiяти про зaміжжя, а у її матері дyша була нe на мiсці. Вiдчувала щoсь, бaчила недoбрі cни

Через кілька днів мій молодий чоловік подзвонив мені і сказав, що сьогодні – вечеря з нього. Я невимовно зраділа, прибрались в квартирі, створила iнтимну атмосферу, запалила свічки. Навіть вискочила в супермаркет за чоловічим фартухом.

Яке ж розчарування мене спіткало, коли мій благовірний приніс з собою не продукти, з яких можна приготувати повноцінну вечерю, а лотки з уже готовою їжею. Там були голубці, курка, картопля. Одним словом, по суті смачно, але не зовсім те, що я очікувала.

На ранок він доїв фактично все, що приніс. Там залишилося зовсім небагато картоплі. Тоді він акуратно склав залишки їжі в лоточок і забрав все додому. На наступний раз історія повторилася. Мій благовірний завжди забирав залишки їжі додому.

Він, як не купував продукти, так і не купує. Вважає, що цілком нормально просто привезти мамине куховарство. Робить він це в строгій черговості: якщо минулого разу його візит був з лоточках, то в цей він вже не буде нічого нести з собою і чекає того, щоб готувала я.

Спочатку я намагалася до цього пристосуватися. Але подруги підняли мене на сміх. Вони вже почали розповідати, як його мама буде і після весілля передавати йому лоточки. Я теж вважаю подібну поведінку Михайла і його матері не зовсім нормальною.

Вирішила ще раз поговорити з ним. Натякнула, що хочу приготувати вечерю і запропонувала разом сходити за продуктами. Але хлопець був непохитний. Він погодився мені допомогти, але сказав, що не буде ділити рахунок навпіл, так як в минулий раз привозив їжу в контейнерах.

До речі, допомагати готувати вечерю він також відмовився. От і думаю, а чи потрібен мені взагалі такий чоловік. Може, іншу жінку це цілком задoвільняло б, але якщо мені це зараз не подобається, то що буде далі.

You cannot copy content of this page