Я все життя допомагала своїй рідній сестрі, вважала своїм обов’язком, а тепер сестра мене і знати не хоче, вже кілька місяців зі мною не спілкується і я просто не знаю, що мені робити.
Мені 40 років, у мене немає дітей, і я з чоловіком останніх кілька років живу в Португалії.
Вдома залишилася моя сестра Ольга, яка на 4 роки старша від мене.
У Ольги з чоловіком троє дітей. Своїх племінників я завжди любила як рідних.
Багато років тому, як сестра лише вийшла заміж, наші батьки їй побудували будинок, недалеко від нашого, практично на одному городі.
Батько мій тоді їздив по заробітках, добре заробляв, гроші у нього були, тому і будинок сестрі вийшов великий, просторий, в два поверхи.
Я вийшла заміж пізніше, і ми з чоловіком хотіли жити в місті, тому спочатку знімали квартиру, а потім за свої гроші ми купили собі житло.
Зауважу, що тоді нам батьки не дали жодної гривні, ми все самі!
Жили ми завжди дружно, своїм родичам я допомагала чим могла, нічого для них не шкодувала.
А потім ми з чоловіком вирішили поїхати жити в Португалію, закрили свою квартиру і виїхали.
Живемо, працюємо, знову ж таки, рідні допомагаємо.
Рік тому моя мама занедужала, все лікування я взяла на себе.
Сестру просила лише приходити до мами і за нею доглядати.
А коли Ольга сказала, що вона не встигає все робити, я найняла жінку, яка стала приходити до мами щодня, а я їй за це платила.
Влітку минулого року я сама приїхала додому, щоб подивитися, як мама.
Їй стало легше, лікування пройшло успішно.
Мій чоловік щось теж себе не дуже добре почуває, і я собі подумала, що як ми повернемося в Україну, то хочемо жити в будинку, а не в квартирі.
І я попросила маму, щоб вона переписала свій будинок на мене, поки я ще в Україні.
Так ми і зробили – оформили всі папери, і я поїхала.
Тоді я стала висилати мамі гроші на облаштування будинку. Старалася я вже як для себе.
А в кінці року сестра прийшла до мами, і стала говорити, що пора вже її будинок на когось з онуків переписувати.
Тоді мама і зізналася сестрі, що будинок вже записаний на мене.
Ольга як це почула, то так образилася і на маму, і на мене, що вже майже два місяці з нами не спілкується.
Сестра вважає, що ми з нею повелися несправедливо. Але вона забула, що їй батьки будинок відписали, а мені нічого не дали.
Та Ольга вважає, що у мене є квартира, і мені більше нічого не треба.
А у неї є діти, тому їй більше потрібно!
Тепер ми з нею вороги, а я навіть не можу зрозуміти, що я зробила не так.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
