Мені 68 років, я пенсіонерка, живу сама в селі.
Пенсія у мене невелика, близько 3-х тисяч гривень, та я намагаюся зробити так, щоб мені вистачало.
Коло хати у мене є невеликий город, де я вирощую все, що мені треба: є картопля, морква, буряк, цибулька, часничок, квасоля, кукурудза, редис, огірки, помідори, капуста, зелень.
Також тримаю 10 курочок,і весь рік маю яйця. Тримаю свинку і корову, то ж м’ясом і молочком я теж забезпечена.
Хліб, і той сама навчилася пекти.
Одним словом, за продуктами в магазин я ходжу рідко, і таким чином дуже економлю, адже для мене кожна копійка дорога.
У мене є двоє дітей – син і донька. Обоє вже дорослі, мають сім’ї, живуть окремо.
Я з свого боку дітям чим можу допомагаю. Вважаю своїм обов’язком їм щотижня сумку з продуктами готувати, щоб вони менше витрачалися на їжу.
Донька моя постійно плачеться, що їм грошей не вистачає. У них з зятем двоє дітей-підлітків, і я вірю, що їм важко, але ж і донька, і чоловік її працюють, заробляють, так що не можна сказати, що все аж так погано.
Син мій теж з невісткою двох діточок ростять. Олег мій наче і крутиться, постійно в роботі, а невістка нарікає, що він їх погано забезпечує.
В мене нещодавно день народження був, донька хоч по телефону привітала, а син і зовсім закрутився та забув. Але то таке, я на це не зважаю.
Проте, мала я до своїх дітей одне прохання – щоб вони мені купили новий телефон, бо старий вже геть не працює. Я ледве чую через нього, динамік зовсім поламаний.
Кажу доньці, щоб вони мені щось недороге вибрали, щоб я могла з ними нормально спілкуватися.
– Ну Ви, мамо, і придумали! Новий телефон зараз мінімум 3 тисячі буде коштувати, а звідки ми Вам їх візьмемо? Старий телефон в ремонт віддамо, та й на тому добре буде.
Я думала ще сина попросити, але він взагалі не приїхав, бо мав справи важливіші.
Мені гірко, бо я все життя заради дітей старалася, а зараз навіть не можу попросити у них про таку незначну послугу.
Доведеться мені взяти телефон в кредит. А що інакше я можу зробити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.