fbpx

Я попросила чоловіка купити доньці квартиру. Донька випадково підслухала нашу розмову і тепер дуже сподівається на те, що ми забезпечимо її житлом. Але чоловік вперто не хоче цього робити, каже, що діти повинні добиватися усього самі, як ми в свій час

Ми з чоловіком усього досягали важкою працею, батьки нам не допомагали. Тому я вирішила, що з своїми дітьми я поступлю по-іншому, і якщо зможу допомогти, то обов’язково це зроблю, щоб хоча б їм жилося легше.

У нас з чоловіком двоє дітей – сину 24 роки і доньці 20 років. Коли ми одружилися, батько чоловіка відкрив свою столярну майстерню, куди потім взяв і сина, в загальному, у них вийшов свій столярний бізнес. Невеликий, але прибутковий, зате ми змогли навіть купити квартиру. Свекор нам не допомагав, сказав, що син сам повинен заробити. Ну, так воно і вийшло. Чоловік у мене суворий і безкомпромісний, і головне – цілеспрямований: поставив собі за мету і від неї не відступиться, поки не досягне.

Діти були завжди на мені з самого народження, але вже в семирічному віці сина, чоловік став його водити в свою майстерню, щоб передати справу своєму поколінню. Синові це було навіть цікавіше, ніж бігати по вулицях з дітьми або грати в комп’ютер – він такий же за характером, як його батько. Та що й казати: відучився в школі і вступив на навчання по деревообробці на інженера-технолога. Ось він вже точно не пропаде, і батько ним пишається.

А от з донькою не все так просто. З дитинства постійно хворіла, навіть в садок я її не водила, сенсу не було на лікарняних сидіти. Але до школи зміцніла, і все одно я її постійно контролювала: я знайшла роботу на півставки, щоб потім забирати доньку зі школи і займатися з нею. Навчалася вона не дуже добре, часто бувало погане самопочуття, але мій чоловік весь час говорив, що це у неї від ліні, типу, це тому, що я їй забагато дозволяю.

Але я ж бачила, як їй важко. Ну як її не пошкодувати?

Вона ледве дотягла школу, живе поки з нами, але з батьком порозумітися вони так і не змогли. Він хотів, щоб вона кудись пішла навчатися, але вона ж ще не визначилася! Що так просто вчитися, щоб потім йти працювати не за фахом?

Ось, хоче з подружкою піти на якісь курси, чи то манікюр робити, чи брови. Але чоловіка весь час лякає її несамостійність, мовляв, вона доросла, мала б вже трохи сама про себе думати. Я чоловікові кажу: ну давай тоді візьмемо їй окрему квартиру в кредит, вона буде жити одна, і навчиться самостійності!

О, що тут почалося! Чоловік почав говорити, що він швидше синові таку квартиру купить, ніж цій ледащо, з нього хоч толк буде. Але я йому кажу, що у сина і так все добре, що він сам собі купить, тим більше він чоловік, а донька – дівчинка, їй допомогти треба! Але він і чути нічого не хоче!

Але дочка чула нашу розмову, і звичайно тепер благає тата взяти їй квартиру в кредит. А чоловік жене її на навчання або заміж вийти і тоді  всі претензії –до свого чоловіка. Ну як можна таке своїй доньці говорити? Уперся, і все!

Але ж він має гроші, і на перший внесок, і потім, на щомісячну плату, адже його бізнес і досі приносить чималі прибутки. Навіть наш син йому дзвонить і каже, що краще було б допомогти нашій дочці, але він ні в яку не погоджується! Наводжу йому аргумент, що ця квартира назавжди буде її, якщо вона просто вийде заміж і піде до чоловіка додому, то в разі розлучення чоловік її може вигнати на вулицю, а так у неї завжди буде дах над головою! А він тільки відмахується.

Ось як можна бути таким впертим, чому не допомогти рідній доньці з житлом, якщо є можливість! Донька дуже розстроєна, адже вона так сподівалася, що тато їй допоможе!

Чоловік каже, що самостійності можна навчитися і в гуртожитку, тому наполягає на тому, щоб вона пішла кудись вчитися. Але невже я свою дочку віддам в якийсь гуртожиток, де повзають таракани і незрозуміло хто буде її сусідами?

Загалом, не знаю, що тепер робити, і дочка надіями живе, і чоловік стоїть на своєму. Як би його вмовити, щоб він передумав і все-таки купив доньці житло. Адже для кого ми тоді працюємо, гроші заробляємо, як не для своїх дітей?

Фото ілюстративне – schkolaprazdnika.

You cannot copy content of this page