fbpx
Життєві історії
Я подумала, що добре було б мамі на день народження подарувати новий холодильник, старий у неї вже років 15. Пішла по магазинах, придивилася на моделі і ціни, і зрозуміла, що сама я такий подарунок не осилю, тому запропонувала сестрі розділити зі мною витрати

Мої батьки вже пенсіонери і живуть в селі. На початку жовтня у мами був день народження, ювілей. У мене є ще молодша сестра Ірина. Ми обоє заміжні, маємо дітей, живемо в місті.

Я подумала, що добре було б мамі на день народження подарувати новий холодильник, старий у неї вже років 15, його давно пора міняти. Пішла по магазинах, придивилася на моделі і ціни, і зрозуміла, що сама я такий подарунок не осилю, тому запропонувала сестрі скинутися разом зі мною. Ірина сказала, що подумає, а вранці мені зателефонувала і сказала, що буде дарувати окремий подарунок.

Від своєї ідеї я не відмовилася, купила мамі холодильник, суму, якої мені не вистачало, я взяла в кредит. І ось настав мамин ювілей, зібралися тільки найрідніші. І яким було моє здивування, коли я побачила, що сестра приїхала з букетом квітів, без подарунка.

Мама накрила щедро стіл, напевно дві свої пенсії на продукти витратила. Мені було дуже прикро за неї. А сестра сиділа за столом, веселилася, робила вигляд, що все добре.

У Ірини двоє дітей – старшому шість років, другому чотири. Сестра сидить вдома, працює один чоловік. Ірина приїжджає до матері і постійно скаржиться, що чоловік їй грошей не дає. Останній раз вона приїхала на початку серпня, так мама відвела її в магазин, щоб купити їй одяг. І дітям багато чого прикупили. На перукарню вона їй дала теж – чоловік, мовляв, економить на цьому.

Можна було і не брати останні гроші у матері на це. І взагалі, у мене в голові не вкладається, як це: приїхати до матері-пенсіонерки з двома дітьми майже на місяць, і без копійки грошей!

Чоловік їх привіз, а грошей не дав, мовляв, не до чужих же людей їдете. А мати і годувала, рада старатися! Онуки приїхали, вона їх так чекала! Фрукти, ягоди їм купувала, м’ясо. Ну діти таки не будуть вівсянку на воді їсти зі мною разом, каже, їм хочеться і солодкого, і смачного. Сирки, соки – все це сьогодні в копієчку. Вона собі не брала такого.

Тому я подумала, що Ірина із вдячності могла хоча б один раз розщедритися мамі на подарунок, якщо у неї немає своїх грошей, могла б у чоловіка попросити, адже не щодня у мами ювілей.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page