У мене є єдиний син Павло, якому зараз 35 років. Як мама, я усвідомлюю, що у сина дуже непростий характер. Тому, коли він 10 років тому привів додому Марину і сказав, що буде одружуватися, я була цьому несказанно рада. Невістку я прийняла в сім’ю, як рідну дитину, мені дуже подобалася її розважливість і мудрість.
Я прийняла їх жити до себе, у свою трикімнатну квартиру. Невдовзі вони подарували мені внука. Моя невістка дуже хороша людина. Знаю, що свекрухи зазвичай лають дружин своїх синів, але у мене зовсім інша історія. Моя невістка мені, як дочка. Вона дуже допомагала мені, коли я занедужала. Я цього ніколи не забуду.
А ось про свого рідного сина не можу сказати того ж. Хоч він і моя дитина, але як людину я його не розумію. Він дуже складний і важкий чоловік. Він дозволяє собі чоловічі вольності, причому зовсім цього не приховуючи. Не знаю, в кого він такий вдався, адже мій чоловік, батько Павла, був дуже хорошим і достойним прикладом для сина. Але невістка дуже мудра жінка. Вона робить вигляд, що нічого не помічає. Для неї сім’я – це найголовніше.
Мені, як жінці, шкода її. Я б не змогла так самовіддано себе поводити. Жоден чоловік не вартий того, щоб терпіти його відкритих зрад. А вона може. І терпить. Я ж, в свою чергу, намагаюся всіляко їй допомагати. У неї завжди є можливість, піти погуляти зі своїми подругами і розвіятися від сімейної рутини. Мені просто страшно стає від думки про те, що вона може кинути чоловіка і піти. Він не заслуговує такої жінки, але для мене він, перш за все, дитина. Не зважаючи ні на що, я його все одно люблю.
З недавніх пір я почала помічати, як невістка стала таємно розмовляти по телефону. Як тільки лунав рингтон, вона відразу намагалася вийти з кімнати, щоб я не почула її розмови. Спочатку це було не дуже помітно, а потім просто дзвінки почали лунати все частіше і частіше.
Практично після кожного такого дзвінка, вона збиралася і йшла у своїх справах. Але мені то не двадцять років, щоб я повірила таким збігам. З одного боку я рада за неї, як за жінку. Але як свекрусі, мені дуже неприємно усвідомлювати, що мого сина обманюють.
Кілька разів я, так, між іншим, цікавилася від кого ці дзвінки. Але вона все переводила в жарт і починала збиратися на вулицю. Синові поки не говорю. Не хочу, щоб він почав свої розборки, адже він теж не святий. Просто я розумію, що якщо він її зачепить, то вона не буде більше терпіти його недостойну поведінку по відношенню до неї. І тоді вони точно розійдуться. А мені цього зовсім не хочеться.
А з іншого боку, мені дуже неприємно від однієї лише думки, що моєму синові зраджують. Ось і думаю цілими днями, як же правильніше вчинити в такому випадку.
Після таких зустрічей невістка повертається додому щасливою і дуже красивою. Як же, все-таки, увага чоловіка прикрашає справжню жінку. Вона стає найпрекраснішою, коли її люблять і піклуються про неї.
Мій син, на жаль, не цінує того, що має. Він занадто самовпевнено поводиться зі своєю дружиною. Не зважаючи ні на що, Марина – чудова господиня, турботлива мама і дружина. Якщо бути чесною, він не заслуговує такої дружини.
Якщо невістка піде від сина, то в такому разі у мене почнуться проблеми, адже йому прийдеться жити зі мною. А мені зовсім не хочеться на старості років займатися своїм дорослим сином – прибирати, прати і готувати йому. От я і постійно думаю, що таке зробити, щоб зберегти їхню сім’ю? Чи не варто втручатися, вони дорослі і самі розберуться?
Фото ілюстративне – funeralbasics.
