fbpx
Життєві історії
Я пішла до своєї мами. Мама моя завжди добре жила, вітчим має високу зарплату. От я і подумала, що якщо я вже налаштувалася їхати на море, а чоловік грошей не дає, то мама може мені в цьому допомогти. Але мама мені відмовила

Мені 39 років, я одружена, у мене є чоловік Олександр та 11 річна дочка Марта. Живемо ми у своїй квартирі, кілька років тому ми взяли її в кредит, але вже виплатили: чоловік заробляє добре, я трохи менше, але разом ми справилися.

На мені дитина і вся хатня робота. Коли за квартиру кредит виплачували, грошей залишалося мало, Олександр все хотів швидше закрити питання з іпотекою. Він багато працює, але я теж не сиджу без роботи. Зарплата в мене менша, зате чоловік навіть не знає, що таке за собою чашку помити. Економили ми на всьому, незважаючи на його хорошу зарплату. Натомість у рекордні терміни віддали усе і тепер нічого нікому не винні.

В минулому році, коли питання з банківським боргом було закрито, я запропонувала чоловікові поїхати на море, ми не відпочивали останніх років 5.

– Поїдемо, – погодився чоловік, – відкладатимемо на нову машину і на відпочинок. Паралельно.

Весною я поступово придбала собі, доньці та чоловікові пляжні речі. Наприкінці травня ми купили квитки туди-назад, вибрали і внесли передоплату за готель. Бюджетний варіант, але практично біля самого моря, поруч їдальня недорога.

Поїздка була запланована на початок серпня, я вирішила поговорити з чоловіком на тему відпочинку, щось я ще хотіла купити, але чоловік сказав, що передумав, і ми нікуди не їдемо, завдаток він вже повернув, питання вирішене.

І сперечатися марно, гроші на його картці. Так було заведено, він же основний здобувач. У мене на картці тільки моя зарплата. Навіть із урахуванням відпускних мені не вистачить на готель. Та й на сам відпочинок багато грошей треба: поїсти, всякі розваги.

Я пішла до своєї мами. Мама моя завжди добре жила, вітчим має високу зарплату. От я і подумала, що якщо я вже налаштувалася їхати на море, а чоловік грошей не дає, то мама може мені в цьому допомогти. Але мама мені відмовила:

– Грошей я не дам, – каже. – Якщо чоловік вирішив, що ви не їдете, значить так тому й бути. Змирись. Чоловік прийняв рішення, все налагодиться, наступного року полетите.

Я кажу, мовляв, позич в борг, я віддам, ти ж знаєш.

– Віддаси, – посміхнулася мама, – але Олександр на мене образиться. І на тебе образиться. Поїдеш відпочивати, все взагалі може закінчитись розлученням. А мій зять – добрий чоловік. Заробляє, забезпечує сім’ю. Навіщо я сама, своїми руками вноситиму розлад у вашу сім’ю?

Влітку на море ми не поїхали і цю тему закрили. Але я зробила для себе висновки: тепер щомісяця я відкладаю певну суму з зарплати на відпочинок. Якщо чоловік знову не захоче і у нього в останній момент зміняться плани, я плечу з донькою сама.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page