fbpx

Я перетрусила всю чоловікову пошту, і з’ясувала, що уже рік мій чоловік переписується з тією самою жінкою, яка колись його кинула і вийшла заміж за його друга. Ми до них два роки тому заїжджали, по старій дружбі, розповіли, що живемо в котеджі, діти влаштовані, все у нас добре. Вона позаздрила, почала закидати чоловіка своїми фото і ось уже пів року, як приїхала, чоловік їй зняв квартиру. А я залишилася одна

Дружба сім’ями обернулася для мене зрадою…

Ми з чоловіком жили щасливо, ростили двох чудових, розумних синів, з боку сім’я виглядала ідеальною. Наші відносини друзі і знайомі вважали прикладом для наслідування. За матеріалами

Я, звичайно, знала, що до мене Олександр не витримав конкуренції зі своїм другом, їм подобалася одна дівчина. Одружився з нею Володя, а Саша в’янув за нею, поки не пов’язав долю зі мною. Я була щиро закохана в нього, впевнена у взаємності почуттів, всю душу вкладала в наш скромний будинок. Загальна робота примирила Сашу з Володею, ми почали дружити сім’ями. Ох, уже ця дружба сім’ями.

Чоловік багато працював, я ростила двох синів, тільки й встигала відводити їх в школу, в секції, займалася садком, допомагала батькам. З глухого району ми перебралися ближче до роботи чоловіка, купили трикімнатну квартиру, через вісім років, переїхали в двоповерхову квартиру, побудовану конторою, де Саша працював програмістом.

Так летіли рік за роком, діти виросли, поїхали вчитися у столицю.

Ми залишилися вдвох, правда, я доглядала за мамою і свекрухою. Чоловік запропонував взяти ділянку, побудувати котедж, продати для цього сад і трикімнатну мамину квартиру. Я погодилася, побудували будинок, обжилися, маму до себе забрали, свекруху відвідували в її міській квартирі.

Велику ділянку землі біля будинку мені довелося обробляти своїми силами. Орала, як трактор, Саша вічно на роботі, намагалася йому не дзвонити, щоб не турбувати. У скільки він повертався, я не контролювала, втомлювалася просто.

У відпустку приїхав старший син, він вже працював у великій столичній фірмі, вирішив самовіддано допомогти мамі по господарству. Я була щаслива, ми спілкувалися, збиралися подивитися фотографії з його подорожей. Він пішов до батька в кабінет, батько і по вихідним був на роботі, включив комп’ютер, через деякий час чую його крик, він по телефону з кимось лаявся. Я забігла в кімнату, бачу на батьківському комп’ютері фотографії іншої жінки і дуже цікава переписка з нею. А син, як я зрозуміла, кричав на батька.

Щастя випарувалося, залишилася гіркота життя. Син, вже не випадково, а навмисно перетрусив всю батьківську пошту, з’ясував, що рік уже чоловік переписується з тією самою жінкою, яка колись його кинула і вийшла заміж за його друга. Ми до них два роки тому заїжджали, по старій дружбі, розповіли, що живемо в котеджі, діти влаштовані, все у нас добре. Вона позаздрила, почала закидати чоловіка своїми фото і ось уже півроку, як приїхала, чоловік їй зняв квартиру, регулярно відвідує.

Довго я себе лаяла, за цю дружбу сім’ями, через яку моя сім’я розвалилася. Сини батька не зрозуміли, засудили, мене підтримали. Ми розійшлися. Одне втішає: я позбулася від непотрібного мені великого котеджу з ділянкою, живу в двоповерховій квартирі з мамою.

Все себе питаю: що я робила не так? Як я не відчула його зраду, не почала підозрювати, що він мене обманює?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page