fbpx
Життєві історії
Я оформляла документи на будинок, носила цеглу, коли полетіли повідомлення від нової обраниці мого чоловіка. Виявилося, Анатолій 10 років із нею таємно зустрічався

Мій перший шлюб був невдалим, так що у 27 років я вже була розлученою, з семирічною дитиною. Але були і позитивні моменти – я була молодою, талановитою, красивою, жила у власній трикімнатній квартирі, тому за своє майбутнє я не хвилювалася.

А потім я зустріла Анатолія, він потрапив у промені моєї слави і закохався. На той час він був одружений, тому ми зустрічалися таємно. Потім він заради мене пішов від дружини та сина. Ми одружилися і прожили 25 років. У нас все було дуже добре – гарна сім’я, спільний син, подорожі, романтичні вечори, а років сім тому ми почали зводити будинок.

Я оформляла документи на будинок, носила цеглу, коли полетіли повідомлення від його нової пасії. Виявилося, Анатолій 10 років із нею таємно зустрічався.

З сім’ї йти не збирався, його пасія це зрозуміла і вирішила діяти – сама мені написала і про все розповіла. Я відразу зібрала речі Анатолія і виставила його з нашої квартири. Я думала, він припинить ці стосунки та оцінить важливість сім’ї. Але він звинуватив мене, що я розбила сім’ю, а він лише оступився.

Далі сталося те, чого я зовсім не чекала. Він привів її в наш новий будинок, який якраз був на стадії завершення. Справа в тому, що будинок оформив він на себе, і я не мала нічого проти, адже збиралася з цією людиною прожити до самого кінця.

Чоловік каже, що це справедливо – мені наша стара квартира, а йому будинок. Але ж квартира у мене була ще до одруження з ним, а будинок ми будували разом. Анатолій поступив зі мною дуже несправедливо.

Вона не дозволяє приводити в будинок навіть наших синів. Він перед нею трясеться, возить її у відпустку і виконує всі забаганки. Йому 59 років, їй 43.

Він часто мені телефонує і каже, що я маю зрозуміти і пробачити, адже він нарешті знайшов свою людину, яку дуже любить, що йому важко, тому що і мене йому шкода.

Він думав, що поміняє жінку, а решта залишиться. Але сини, батьки, друзі всі відвернулися.

Хтось скаже, що це мені прилетів бумеранг. Можливо, сперечатися не буду. Просто ми прожили з ним 25 років, до пенсії наближаємося, і тут такий крутий поворот. Та й будинок мені шкода – будувала його я, а жити в ньому буде інша людина.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page