Як не дивно, та за своє життя я чув безліч історій про те, як родичі і близькі люди можуть тебе підвести, але ніколи не думав, що сам стану учасником подібного, що колись буду брати у чомусь такому участь.
І найбільше розчаровує саме те, що це вийшло дуже несподівано та безглуздо.
Справа в тому, що до мене якось прийшла моя колишня дружина з нашою дитиною, і тепер вона претендує на мою квартиру. Вона має на це право лише тому, що ми вчасно не поділили її при розлученні.
З нашим з нею графіком зробити це було тоді майже неможливо, ніколи не вистачало часу. Та й не думали ми про це зовсім тоді.
І все б нічого, але у мене зараз нова сім’я, з якою я живу саме в цій квартирі. Якби не було її, то віддав би цю житлоплощу колишній дружині повністю, нічого б собі не залишив, щоб мій син ні в чому не мав потреби.
Однак ніхто не хоче подивитися на ситуацію з мого боку: я не можу віддати квартиру одній з сімей, тому що обидві є моїми. Якщо я займу якусь одну сторону зараз, то це буде розцінюватися як повна зрада іншої сім’ї.
Цілком реально та зрозуміло, що за розділом цієї квартири піде її продаж, тому нам всім доведеться шукати нове місце для проживання. І якщо у колишньої дружини після продажу цієї квартири вистачить грошей на покупку нового житла, то у мене такої можливості на даний момент немає, на жаль.
Я намагався домовитися з нею спокійно будь-яким шляхом стосовно того, щоб вона відклала все це до того моменту, поки я не розберуся з грошима. Умова вся була в тому, що як тільки я налагоджу свої фінанси – на це мені потрібно не більше року, – то відразу без усяких непорозумінь розміняю квартиру.
Але моя колишня дружина відмовилася, на жаль. Сказала, що мої проблеми її не хвилюють та часу чекати у ні у кого немає. Її можна зрозуміти, але і мене також.
Важко також і те, що всю ситуацію доводиться пояснювати дітям, які нічого не розуміють в цьому, але бачать та закономірно цікавляться тим, що відбувається в нашому житті. Ми намагаємося їх особливо не присвячувати в усі свої справи, адже це наші проблеми, а не дітей, але відчуваю, що довго так тривати не може.
Я дійсно дуже хвилююся за те, як вони будуть ставитися до мене в майбутньому, коли виростуть. Якщо ми втратимо квартиру та знизимо свій рівень життя, то це буде дуже непросто для всіх.
Я думав трішки заспокоїтися і шукати вихід з ситуації, що склалася в моєму житті, адже це була велика несподіванка для мене. Та колишня дружина зовсім нічого не хоче чекати, каже, що чути нічого не хоче: або я віддаю їй пів квартири, або сплачую гроші за її частину вже тепер.
Я не знаю, що робити. Моя теперішня дружина теж каже, що нічого ми віддавати не маємо, адже живемо тут давно і це наш дім, дім нашої дитини. Заощаджень в мене зараз зовсім немає, від зарплати до зарплати живемо. Як зробити так, щоб все владнати і залишитися самому з житлом?
Фото ілюстративне.
