fbpx

Я ніколи не хотіла сина, я маю двох доньок. Я щаслива, що мені на старість буде кому води подати. Родичі не розуміють мене, але я знаю, що вони мені заздрять

– Є у мене дві донечки, у мене двоє дівчаток, – якось почала зі мною розмову одна моя хороша знайома. – І я дуже цьому рада, ти навіть не уявляєш, яка я щаслива. Коли за другою дитиною я пішла – всі друзі та знайомі: мовляв, тепер, напевно, хлопчика хочете, братика маленького, буде вам помічником хорошим? А я думаю – ну це вже точно ні. Ніяких братиків нам не потрібно зараз зовсім. І коли мені сказали, що друга теж дівчинка у нас буде, я на сьомому небі була від щастя. Не знаю навіть, що б робила, якби раптом у мене народився син.

– Ти ще скажеш так, ну ти й смішна. Яка різниця? Точно так же ти любила б і свого сина і ростила б його щаслива, як і своїх донечок, повір – це правда!

– Ну, не кажи! А от я думаю, що дівчат ростити легко і просто. Вони близькі і зрозумілі мені, адже я жінка. З ними можна розмовляти про знайомі і близькі мені речі, грати в ляльки, сукні міряти, по магазинах ходити, пекти печиво та робити гарні зачіски.

– А з хлопчиком що? Пекти печиво не вийде чи гратися іграшками? Або в чому проблема, розкажи мені, бо я тебе не розумію зовсім?

– З хлопчика треба виростити справжнього чоловіка. А це непросто. Хлопчик повинен вміти бігати, плавати, грати в футбол, кататися на ковзанах і на велосипеді, тримати в руках молоток і викрутку. А як його навчити, якщо я сама цього не вмію? Спорт мені нецікавий. На батька розраховувати нашого? На сучасних тат надії особливої ​​немає: навіть якщо вони і є в родині, то вихованням дітей займаються дуже рідко, вони або на роботі з ранку до ночі заробляють гроші для сім’ї, або відпочивають вдома від своєї роботи, з дітьми проводять мінімум часу. Хлопчик повинен бути лідером, упевненим в собі, з хорошою освітою. А освіта сьогодні недешево: гімназія, репетитори, курси – все коштує грошей.

– Ти так дивно говориш. А дівчаткам, донечкам своїм, освіту ти давати не збираєшся, чи що?

– Збираюся, звичайно, я намагатимуся дати їм гарну освіту. Але дівчаткам простіше в житті: їм і в армію йти не потрібно. Якщо не вступлять відразу після закінчення школи – вступлять через рік, а синам потрібно поспішати вчитися, шукати роботу, адже сім’ю чоловікові годувати потрібно,  а не жінці. Ні, от що ти мені не кажи, а з дівчатами простіше на порядок. Добре, що у мене дві донечки. З ними я дуже щаслива мама.

Після цієї розмови я задумалася. У мене поки немає дітей, але я не знаю вже тепер чи права моя знайома. Адже все перш за все залежить від людини. Хіба є якась різниця між дітьми: син у тебе чи донька?

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page